СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Різдво Богородиці — це промінь надії для людства, що сповіщає прихід великого світла для світу — Ісуса Христа», — владика Діонісій Ляхович
Під час літургійної проповіді 21 вересня 2020 року, у світлий празник Різдва Пресвятої Богородиці, владика Діонісій Ляхович, апостольський делегат із повними правами екзарха в Італії, звернув увагу усіх присутніх на стихири Вечірні, які розкривають справжній зміст цього свята. За словами владики, цей зміст полягає у всесвітній радості з причини відновлення людської природи.
«Різдво твоє, Богородице Діво,
радість звістило всій вселенній».
Дорогі брати і сестри!
Різдво Пресвятої Богородиці є першим великим святом у церковному календарі на початку нового церковного року за візантійською традицією, бо все почалося з Різдва Марії, яка стала Матір’ю всіх християн.
Ось як розповідає про це тропар свята: «Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній, з тебе бо засяяло Сонце правди — Христос Бог наш».
Різдво Богородиці: початок усіх свят
«День Різдва Богородиці — каже святий Іван Дамаскин — є днем всесвітньої радості, бо через Богородицю обновився увесь людський рід: смуток праматері Єви перемінився у радість». Сьогоднішнє свято є для нас початком всіх свят, бо коли б не було Різдва Пресвятої Богородиці — не було б і Різдва Христового, не було би і світлого Христового Воскресіння, відкуплення людського роду.
Головне джерело вісток про життя Пресвятої Богородиці — це апокрифічна книга, написана близько 170–180 року, що її називають Протоєвангелієм Якова. Ця книга дала мотив для встановлення таких празників: Зачаття Богородиці святою Анною, Різдва Пресвятої Богородиці, Введення в храм та свята в честь Йоакима й Анни. Звідси довідуємося про обставини Різдва Пречистої Діви Марії, хто були її батьки та що вони звалися Йоаким і Анна.
Різдво Богородиці: радість батьків, ангелів та людей
З Різдва Пречистої Діви Марії найперше радіють її батьки. На стихирах стиховні малої вечірні Церква закликає їх: «Радійте, Йоакиме й Анно, радійте, бо від неплідної родиться Причина нашої радості і спасення».
З Різдва Пресвятої Богородиці радіють ангели і люди: «Всечесне твоє Різдво, Пресвята Діво чиста, — співаємо на „Господи возвах“ малої вечірні, — множество ангелів на небі і людський рід на землі славить, бо ти стала Матір’ю Творця всіх Христа Бога. Того благаючи, не переставай молитися за нас, що на тебе по Бозі надію покладаємо, Богородице, Всехвальна і Непорочна».
У цій радості беруть участь усі святі Старого й Нового Завітів: «Обновися, Адаме, — каже світилен утрені, — веселися, Єво, радійте пророки з апостолами і праведними, бо сьогодні загальна радість ангелів і людей засіяла від праведних Йоакима й Анни: Богородиця Марія».
Обновися — Адаме; веселися — Єво!
Різдво Марії називають променем надії для людства, який сповіщав прихід великого світла для світу — Ісуса Христа. Саме у Різдві Богородиці Бог почав здійснювати свій план відкуплення людського роду.
З Різдвом Богородиці долається етап закритості, непослуху, ховання від Бога і намагання стати на Його місце. Це все те, що остаточно зродило терпіння і смерть, безнадію і смуток — це етап Адама і Єви. Але, коли приходить повнота часу, народжується та, що починає етап повної відкритості, послуху, смиренності, слугині Господньої — Нової Єви, з якої народжується Новий Адам, який применшує себе, стає подібним до людини, будучи слухняним аж до смерті, смерті ж — хресної. Тому Бог Його винищив і дав йому ім´я, що понад усяке ім´я, як ми слухали сьогодні з листа Апостола Павла до Филип’ян. Так само і Марія, що була покірною і слухняною, Бог її винищив, і стала вона Богородицею, Матір´ю Церкви і нашої Матір’ю та Царицею неба і землі.
Тепер це саме стосується і всіх нас, людей, що знаходимося ще в дорозі чи стоїмо перед вибором. У наше серце ми можемо приютити Старого Адама і Стару Єву, зі всіма їх наслідками і смертю, або ж дати, щоб у ньому народився новий Адам — Ісус Христос. У нього нам треба охреститися і в ньому жити, щоб, як каже Апостол Павло: «Жив вже не я, а жив у мені Христос» (Гл. 2, 16–20). Таким чином ми станемо дітьми Нової Єви — Богородиці, яка слухала слово Боже і його зберігала (пор. Лк/ 2, 19. 51; 11, 27–28)».
Антоніо Доменіко Тріва, Різдво Діви Марії, 1665-1669
Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній!
У кінці Церква закликає всіх вірних, щоб віддали належну честь Божій Матері, як до цього закликає стиховня вечірні: «Прийдіть усі вірні і прибіжімо до Дитини, бо родиться та, що ще перед зачаттям своїм вибрана на Матір Бога нашого». Вона — це посуд дівства, розцвілий жезл Арона з кореня Єссея, проповідувана пророками і плід праведних Йоакима й Анни. Вона родиться і з нею світ обновляється. Вона родиться і Церква у свою велич одягається. Вона — храм святий, що містить Божество, дівственний посуд, царська світлиця, в якій доконалося дивне таїнство невисказаної злуки природ, об’єднаних у Христі. Віддаючи честь Йому, оспівуймо Різдво всенепорочної Діви.
Стоїмо під твоїм покровом, Богородице!
† Діонісій Ляхович,
апостольський делегат із повними правами екзарха в Італії
у день Різдва Пресвятої Богородиці,
м. Рим (Італія)
Локації
Персони
Владика Діонісій ЛяховичАпостольський екзарх для українців-католиків візантійського обряду в Італії, василіянин.
