СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: просімо благодаті бути одні для одних світлом, що веде до зустрічі з Богом
У своїй проповіді з нагоди урочистості Богоявлення Папа Франциск наголосив на тому, що ми покликані бути для ближніх світлом надії також і серед найтемніших ночей життя, стаючи свідками близькості Бога, Який об’являється всім, а не лише вибраним чи привілейованим.
«Споглядаючи на волхвів, які з очима, зверненими до неба, шукають зорю, просімо в Господа бути одні для одних світилами, що ведуть до зустрічі з Ним», — заохотив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у понеділок, 6 січня 2025 року, в урочистість Богоявлення, очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані. Зупинившись на свідченні мудреців, дане в Єрусалимі: «Ми бачили його зорю на сході і прийшли Йому поклонитися», Святіший Отець поділися деякими думками про три характеристики зорі, яка є ясною, видимоюдля всіх та показує дорогу.
Світло, що приваблює — світло любові
Як зазначив проповідник, у часи Ісуса чимало земних правителів присвоювали собі титул «зорі», почуваючись важливими, могутніми та славними. Однак, не їхнє світло об’явило волхвам чудо Різдва, бо «це сяйво, штучне та холодне, побудоване на розрахунках та ігрищах влади, не було здатним відповісти на потребу новизни та надії», яку відчували ці люди, що перебували в пошуках. На це спромоглося інше світло, символізоване зорею, яка «говорить нам про єдине світло, що може вказати всім дорогу спасіння та щастя — світло любові». «Перш за все, любові Бога, Який ставши людиною, віддав нам Себе, принісши в жертву Своє життя. Потім, як відображення, любові, з якою також і ми покликані жертвувати себе одні для одних, стаючи, з Його допомогою, взаємним знаком надії, також і в темні ночі життя», — мовив Папа, додаючи, що подібно до зорі, яка своїм сяйвом вела волхвів до Вифлеєму, також і ми, нашою любов’ю, можемо вести до Ісуса людей, яких зустрічаємо, допомагаючи їм розпізнавати в Божому Синові, Який став людиною, «красу Отчого лиця та Його спосіб любити». Для цього, за словами Наступника святого Петра, ми не потребуємо надзвичайних, вишуканих засобів, достатньо вчинити «наші серця сяючими у вірі, наші погляди — великодушними в гостинності, наші жести та наші слова — братерськими, повними делікатності та людяності».
Бог доступний для всіх
Переходячи до другої ознаки, Святіший Отець зазначив, що мудреці не йдуть за якимось таємним кодом, але за зорею, «яка сяє на небозводі». І хоч не всі звертають на неї увагу, вона є там, «доступна кожному, хто підведе погляд до неба в пошуках знаку надії». В цьому знаходимо важливе послання, яке полягає в тому, що «Бог об’являється не у ексклюзивних колах незначній кількості привілейованих, але пропонує своє товариство та свій провід кожному, хто шукає Його щирим серцем», а навіть часто «випереджає наші запитання». Саме це, за словами проповідника, ми хочемо підкреслити, коли у вертепі зображаємо волхвів представниками різних вікових категорій та різних рас.
«І як же корисно роздумувати над цим сьогодні, у час, коли люди і нації, хоча й оснащені дедалі потужнішими засобами комунікації, здається, стали менш готовими розуміти, приймати і зустрічати одне одного в їхній розмаїтості!» — наголосив Папа, додаючи, що зоря, яка «на небі дарує своє світло всім», нагадує нам про те, що Божий Син «прийшов у світ, щоб зустріти кожного чоловіка та кожну жінку, до якого б етносу, мовної групи чи народу вони не належали», а нам усім доручає ту саму місію, тобто, «відмовитися від будь-яких форм селекції, марґіналізації та відторгнення людей, а також сприяти розвитку в нас самих і в середовищах, в яких ми живемо, сильної культури гостинності, в якій замки страху та відкинення замінюються відкритими просторами зустрічей, інтеграції та взаємобміну; безпечними місцями, де кожен може знайти тепло і притулок».
Божа мрія
Саме тому, як зазначив далі проповідник, зоря перебуває в небі: не для того, щоб бути недосяжною, але «щоб її світло було видимим для всіх», щоб могти досягти «кожної домівки та здолати кожну перешкоду, несучи надію до найвіддаленіших і найзабутіших закутків планети». Вона там, щоб кожному своїм щедрим сяйвом сказати, «що Бог нікого не відрікається і нікого не забуває», бувши Батьком, «найбільшою радістю Якого є бачити повернення дітей додому». «Зоря, — додав він, — говорить нам про мрію Бога: щоб усе людство, в багатстві своїх відмінностей, дійшло до формування однієї родини, щоб воно жило в згоді, процвітанні та мирі».
Ніколи не зупинятися, ступаючи слідами Ісуса
І це, за словами Святішого Отця, приводить нас до третьої характеристики, якою є «показувати дорогу». Цей аспект має особливе значення у контексті Святого Року, одним із знакових жестів якого є паломництво. Світло зорі, за його словами, запрошує нас здійснити внутрішню подорож, яка, як писав Іван Павло ІІ, «звільнить наші серця від усього, що не є милосердною любов’ю, щоб повністю зустрітися з Христом, визнаючи нашу віру в Нього і приймаючи багатство Його милосердя».
«Нехай же Господь зробить нас світлом, що вказує на Нього, подібно до Діви Марії, великодушними у даруванні себе, відкритими у прийнятті одні одних і покірними в спільному прямуванні вперед, щоб ми могли зустріти Його, впізнати і поклонитися Йому, а від Нього відійти оновленими, несучи у світ світло Його любові», — підсумував Папа.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
