СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: Кожне покликання — це ініціатива Божої любові
Покликання до життя, покликання до віри й покликання до особливого стану: як Бог кличе кожного з нас? Думками про це Папа поділився під час недільної зустрічі з вірними.
Існують різні способи здійснення Божого задуму щодо нас, який завжди є задумом любові, а відповідь на нього — джерело радості. На це вказав Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 17 січня 2021 року, євангельську розповідь про зустріч Ісуса з першими учнями.
Не візитка, а запрошення
Євангелист Іван описує, як наступного дня після хрищення Ісуса, Предтеча вказав на Нього двом своїм учням, мовивши: «Ось Агнець Божий!». Довірившись свідченню Івана, ці двоє пішли за Ісусом, Який запитав їх: «Чого шукаєте?», на що ті відповіли: «Учителю, де перебуваєш?». Як зауважив Святіший Отець, Христос не відповів: «Мешкаю у Капернаумі чи в Назареті», але каже: «Прийдіть і подивіться». Тобто, «не візитку» їм вручає, але «запрошення на зустріч»… І вони пішли й того вечора залишилися в Нього…
«Не важко уявити собі, як вони сидять, ставлять Йому запитання і, насамперед, слухають Його, відчуваючи, як їхнє серце дедалі більше розпалюється, коли промовляє Вчитель. Вони відчувають красу слів, які відповідають на їхню найбільшу надію. Несподівано відкривають, що в той час, як навколо вечоріє, в них, у їхніх серцях вибухає світло, яке може дарувати лише Бог», — мовив Папа, додаючи, що учень навіть запам’ятав годину, про що кількадесять років по тому запише в Євангелії. Зустріч з Ісусом пам’ятається завжди, бо перемінює серце. Тож коли вони повертаються до своїх братів, ці радість і світло вириваються з їхніх сердець, тож один з них, Андрій, каже братові Симонові: «Ми знайшли Месію».
Ініціатива Божої любові…
У цьому контексті Наступник святого Петра зупинився на «досвіді зустрічі з Христом, Який кличе перебувати з Ним». Він підкреслив, що «кожен Божий поклик є ініціативою Його любові», зупинившись на трьох моментах: Бог кличе до життя, до віри і до особливого життєвого стану.
Отож, першим Божим покликанням є покликання до життя, яким Він «настановляє нас особами», це покликання є «індивідуальним», бо Бог «не робить речі серійно». Далі Бог кличе до віри, тобто, «стати частиною Його сім’ї». Врешті, кличе до «особливого життєвого стану», тобто, «дарувати себе іншим на дорозі подружжя, священства та богопосвяченого життя». «Все це різні способи здійснити задум, який Бог має щодо кожного з нас, який завжди є задумом любові. Бог завжди кличе. Й найбільшою радістю для кожного віруючого є відповісти на цей поклик, віддатися повністю на служіння Богові та ближнім», — сказав Папа.
… і відповідь любові
Як зауважив Святіший Отець, перед обличчям Господнього поклику, який може досягнути нас «тисячами способів», і через інших людей, і через сумні або радісні події, ми можемо зайняти наставлення відкинення, бо може здаватися, що він «суперечить нашим прагненням», або страху, «вважаючи його надто вимогливим і незручним». Однак, «Боже покликання — це завжди любов», і виповідається на нього «тільки любов’ю». На початку завжди є зустріч з Ісусом, «Який розповідає про Отця та дає пізнати Його любов». І тоді в нас «спонтанно зроджується прагнення» ділитися цим з людьми, яких ми любимо, мовляв, «Я зустрів Любов», «Я знайшов сенс життя», одним словом: «Я знайшов Бога».
«Нехай же Діва Марія допоможе нам учинити наше життя піснею хвали Богові, відповідаючи на Його поклик і смиренно та радісно сповняючи Його волю», — побажав Папа.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
