СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: Єдність можна осягнути лише як плід молитви
В Тиждень молитов за єдність християн катехиза Святішого Отця про молитву була присвячена саме молитві за єдність, яка є своєрідним «духовним заповітом» Ісуса.
Молитися означає боротися за єдність, бо наш неприятель — диявол, а це слово означає саме «той, який вносить поділи». На цьому наголосив Папа Франциск, який своє повчання про молитву з нагоди загальної аудієнції, що в середу, 20 січня 2021 року відбулася в формі відеотрансляції, присвятив молитві за єдність християн. Бо, як нагадав він, період від 18 по 25 січня присвячений випрошуванню в Бога «дару єдності, щоби здолати скандал поділів між віруючими в Ісуса».
Ісусів заповіт
Святіший Отець, насамперед, вказав на те, що під час Тайної Вечері Ісус молився за «Своїх» словами: «Щоб усі були одно». Такою була Його молитва перед страстями, і можемо назвати цю молитву Його «духовним заповітом». І відразу впадає у вічі те, що Господь «не наказав учням» цю єдність, не повчав їх, але «молився до Отця за нас, щоб ми були одно». За словами Папи, це означає, що «для здійснення єдності не вистачить нас із нашими силами. Єдність — це, насамперед, дар, це благодать, про яку слід просити в молитві».
Потреба кожного
Єпископ Риму зазначив, що цього дару потребує кожен із нас. Помічаємо, що ми «неспроможні зберегти єдність самі в собі». Святий Павло описав цей стан словами про внутрішній конфлікт, коли прагнемо добра, але схильні чинити зло. В цьому також перебуває «корінь поділів», які існують навколо нас. Про це теж говорить Другий Ватиканський Собор в Апостольській конституції «Радість і надія», стверджуючи, що «втрата рівноваги, від якої страждає світ, пов’язана з тією глибокою втратою рівноваги, вкоріненою в людському серці».
«Отож, — зробив висновок Папа, — вирішенням поділів не є протиставитися комусь, бо незгода породжує наступну незгоду. Справжні ліки починаються з прохання Бога про мир, примирення та єдність».
Плід молитви
«Це стосується, перш усього, християн: єдність може настати лише як плід молитви», — вів далі Папа, підкреслюючи, що «дипломатичних зусиль і академічного діалогу» недостатньо. Тому Ісус, знаючи про це, «проторував нам шлях, молячись», а наша молитва за єдність є «смиренною, але сповненою довіри участю в молитві Господа», Який обіцяв, що «кожна молитва в Його ім’я буде вислухана Отцем». Тож ми повинні запитати себе: «А я молюся за єдність?».
Святіший Отець зазначив, що в той час, як йдеться про «волю Ісуса», ми, коли перебиратимемо наміри наших молитов, правдоподібно, зауважимо, що мало, а то й зовсім не молимося за єдність християн. А від неї «залежить віра в світі», як заповідав Господь, заохочуючи до єдності, «щоби світ увірував». «Світ не увірує завдяки тому, що ми переконаємо його добрими аргументами, але якщо засвідчимо любов, яка єднає нас і наближає», — сказав він.
Боротьба за єдність
Далі Папа наголосив на тому, що молитва ще більше потрібна в наш час, коли необхідно, «щоби єдність переважила над конфліктами». Нагальним є стримати часткові інтереси задля сприяння спільному добру, й у цьому суттєву роль відіграє «добрий приклад християн», які «тримаються дороги до повної, видимої єдності». І протягом останніх десятиліть, дякуючи Богові, зроблено «багато кроків уперед», однак, потрібно «залишатися витривалими в любові та молитві, невтомно та без знеохочення».
«Молитися означає боротися за єдність. Саме так, боротися, бо наш неприятель, диявол, на що вказує вже його назва, є тим, який вносить поділи», — заначив Наступник святого Петра, підкреслюючи, що диявол, зазвичай, «не спокушає нас у високих богословських матеріях», але використовує слабкості братів: «прибільшує помилки та вади інших, сіє незгоду, провокує критику та творить роздробленість». Божа дорога, натомість, інша: Він «бере нас такими, якими ми є, різними та грішними», та завжди спонукує до єдності.
Вкорінені в Христовій любові
Підсумовуючи, Єпископ Риму присвятив кілька слів темі цьогорічного Тижня молитов, яка звучить: «Перебувайте в моїй любові: принесете рясний плід». Він підкреслив, що «коренем сопричастя є Христова любов», яка дає нам змогу здолати упередження, щоб розпізнати в іншій людині брата чи сестру, яких потрібно любити. Тоді відкриваємо, що «християни інших конфесій зі своїми традиціями та історією є Божим даром». «Почнімо молитися за них, а коли це можливе, то разом з ними. Так навчимося любити їх і цінувати», — сказав Папа, процитувавши слова Другого Ватиканського Собору, що молитва є «душею всього екуменічного руху».
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
