СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПаломники з Хмельниччини ідуть пішки до Зарваниці зі своїм архиєреєм
Цього року паломники з міста Городок (Хмельниччина) вирушили 14 липня по шостій годині ранку. Це греко-католицька спільнота. Група — всього з шістьох осіб. Троє із них важкий шлях до святині долатимуть вперше. Йтимуть — три доби.
«Мої сестри вже багато разів ходили до Зарваниці, — каже десятирічний Петрик Маланюк. — Поверталися вони завжди у гарному настрої і розповідали багато цікавих історій. Я також хотів би мати гарні спогади про літо, тому цього року вирушив із ними».
Петрик поза камерою зізнається, що трішки боїться втоми, але хлопчик налаштований позитивно і впевнений — це перше, однак не останнє його паломництво. Вперше у паломництво йде і 21-річний Василь Лісов. Каже — це йому потрібно для поглиблення власної віри.
«Я хочу відчути атмосферу паломництва. Те, що людей із Городка йде небагато, мене не засмучує. Навпаки, матиму можливість побути наодинці зі своїми роздумами», — пояснює молодий паломник.
Городоччани першу ніч паломництва ночуватимуть у Гримайлові. Саме там вони планують наздогнати групу паломників із Хмельницького, які вийшли у дорогу ще у понеділок, 12 липня.
«У нашій групі йде більше 100 осіб, — каже єпископ Кам’янець-Подільської єпархії УГКЦ владика Іван Кулик. — Здебільшого це віряни нашої Церкви із міста Хмельницького. Втім, є і з його околиць і навіть віряни інших конфесій». За словами владики, паломництво — чудова нагода для навернення і роздумів про щось глибоке. Особисто для нього це можливість ще раз усвідомити, що люди на землі — лише паломники, які прямують до неба. «У кожного шлях до Бога інший: у когось тернистий, у когось не дуже, — каже єпископ. — Але ми всі йдемо в одному напрямку і з однією метою. Так само, як сьогодні — до святині».
До слова, хмельничани дорогою зупинялися у старостатах Городоцької громади. У Кузьмині їх місцеві жителі традиційно пригощали смачним обідом, а ночували паломники у смт Сатанів, здебільшого — у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці.
«Паломництво — особливий час. Гарна нагода проаналізувати своє життя і переосмислити цінності, — каже о. Зіновій Маланюк, який 10 років тому започаткував паломництво із Городка до Зарваниці». Після Гримайлова наступна зупинка паломників у Теребовлі, а потім — Зарваниця. Ітимуть вони ще три дні. Дорогою молитимуться за мир в Україні, припинення війни і пандемії, а також у своїх особистих намірах.
Загалом до Зарваниці з усіх куточків України щороку йдуть тисячі паломників. Винятком став минулий рік — через карантинні обмеження. Цього року віряни вирушили у довгий шлях, аби долучитися до наймасштабнішої події року — загальнонаціональної прощі.
Історія Зарваниці пов’язана з тим, що там знайшов надійний прихисток київський монах, якому уві сні з’явився образ Богоматері з малим Ісусом на руках. У 1867 році Папа Римський Пій IX коронував ікону і надав Зарваниці статусу відпустового місця.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
