СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиОсвяченням храму Священномученика Йосафата у Згромадженні сестер йосафаток завершили ювілейний рік у Львівській архиєпархії
Упродовж 2023 року Українська Греко-Католицька Церква у різний спосіб вшановувала пам’ять святого священномученика Йосафата Кунцевича. Заходи, приурочені до 400-ліття мученицької загибелі святого українського походження, відбувалися в різних країнах світу.
25 листопада з нагоди завершення ювілейного року у Львівській архиєпархії УГКЦ архиєпископ і митрополит Ігор Возьняк освятив храм Священномученика Йосафата і престіл у ньому при монастирі Згромадження сестер Святого священномученика Йосафата. Про це інформує пресслужба архиєпархії.
У своїй проповіді владика Ігор підкреслив важливість освячення храму, а також знаковість постаті священномученика Йосафата для розвитку нашої Церкви і християнства загалом.
«Ми згадували про свячення цього храму, бо так велів Господь ще у Старому Завіті, щоб храми, одежі священників та інших служителів, речі, що служать для принесення жертви, прикраси у святині, усе святити. Ось деякі слова, які цар Соломон промовив при свяченні збудованої святині: „І я збудував дім твоєму імені, освячений Тобі і готовий, щоб жити (в ньому) на віки. І цар відвернув своє лице і поблагословив ввесь збір Ізраїля, і ввесь збір Ізраїля стояв“ (2 Пар 6, 2–3). Важливо пам’ятати, що це ― дім Бога, який служить для моління. Тут слід зберігати тишу та приносити найкращі речі, щоб служили, як прикраси чи на інші потреби!» ― наголосив архиєрей.
Говорячи про святого священномученика Йосафата, архиєпископ зупинився на кількох фактах із його життя:
«Цей рік присвячений чотирьохсотій річниці відходу святого священномученика Йосафата у вічність. Це святий, який походив з волинської землі. Проживав, як монах певний час у Вільнюсі, столиці Литви. Згодом висвячений на єпископа Полоцька, що в Білорусії. Невтомимий борець за єдність святої Церкви, який не жалів свого життя та своїх сил, щоб до кінця служити людям, яких безмежно любив. Приймав усіх: католиків та православних, бо добре знав, що усі діти Бога. Вороги святого стараються представити його у негативному світлі, але він — святий, і Господь не прославив би його такими чудесними подіями, які сталися після його вбивства. Насамперед, сотні, а може й тисячі вірних наверталися до святої Католицької Церкви. Коли до його мертвого тіла прив’язали каміння і втопили в річці Двіна, воно сплило наверх разом з камінням, а зверху стояв стовп світла. І цього уже вистачає, що Господь такими чудами прославив свого святого».
Наприкінці свого звернення владика Ігор закликав присутніх у храмі: «Молімося до нього, святого священномученика Йосафата, щоб він заступався перед Господом за тривалість в добрій вірі до кінця життя. Та просімо його, щоб виблагав у Господа завершення війни. Святий священномученику Христовий Йосафате, допомагай нам у ділі спасіння наших душ!»
Після Божественної Літургії сестри Йоана Світлана Гриненко і Тереза Прус відновили тимчасові обіти на три роки.
Завершальним акцентом урочистої події стала конвертна програма від гурту «Друзі» з храму Різдва Пресвятої Богородиці, що на Сихові.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
