СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Не біймося ставити Ісусові питання!» — владика Володимир Груца під час фестивалю «Вітер На-Дії»
Сьогодні ми прибули на фестиваль «Вітер На-Дії» з різними відчуттями. Найперше — з великою вдячністю, а можливо, і зі сумнівами, питаннями. Хтось може стоїть перед вибором своєї життєвої дороги, покликання. Подумаймо, що я сьогодні особисто запитаю Ісуса? Що потрібно мені для того, щоб дійти до цілі? Це не означає, що я на поганій дорозі, але як йти далі? До цього закликав єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ преосвященний владика Володимир Груца під час проповіді до учасників фестивалю в храмі Святої Софії — Премудрості Божої УКУ у 12-ту Неділю по Зісланні Святого Духа.
Коментуючи Євангельське слово сьогоднішньої неділі, владика Володимир Груца вказав на те, що воно провадить нас за Йордан, в Юдею, де Христос зустрічає багатого юнака. Як він зазначив, до Ісуса приходять не лише бідні чи хворі люди, але також багаті, які все мають, крім щастя. Однак ця розповідь закінчилася драматично. Ісус наголошує на важливості виконання заповідей, проте бачимо, що юнак є занадто впевненим у собі, що насторожує.
Прагнення серця чогось більшого
«В будь-якому випадку, його серце прагнуло чогось більшого. Бо заповіді наголошують, що не можна робити: не вбивай, не чужолож, не кради. Тобто вони є тим захистом, щоб не зійти з дороги, щоб втриматися на дорозі. А юнак хоче знати позитивні вказівки, як по цій дорозі йти далі, до цілі», — зазначив проповідник.
І це добра риса, — зауважує владика Володимир, — коли людина чогось прагне в житті. Ми б сьогоднішньою мовою могли сказати, що цій молодій людині бракувало дорожньої карти чи бізнес-плану, щоб зробити правильні інвестиції на перспективу. Проте, Ісус хотів дати юнаку щось більше, кажучи: «Якщо хочеш бути досконалим, іди, продай, що маєш, роздай бідним, і ходи за мною. Тоді будеш мати скарб на небі». Опісля юнак відійшов сумний.
Запрошення Ісуса Христа піти далі
«Смуток є чимсь протилежним до християнської надії чи оптимізму. Не знаємо його подальшої долі, лише здогадуємося, як багато він втратив. Часом важко сказати Богові „так“, але гірше казати Йому „ні“», — наголошує проповідник.
Відтак владика Володимир пригадав слова апостола Марка, який вказує, що Ісус любив цього юнака. Проте важливо розуміти, що любов не можна купити, бо тоді юнак би купив її. Любов є даром; її можна або прийняти або відкинути. Юнак відійшов сумний, бо мав велике багатство. Він міг отримати від батьків спадщину та добре виховання.
Заповіді Божі є фундаментом для християнського життя. Це перебування на добрій дорозі, але важливо рухатися вперед, до цілі. А це вже особисте покликання кожної людини.
У підсумку цей виклик є завеликим для юнака і він повертається у свій будень.
Жертва — це мова любові
На переконання владики Володимира, Ісус не критикує багатства. Він радше багатим співчуває. Адже бути багатим — це не означає все мати. Кожна дорога, кожний вид покликання вимагає якось самозречення. Але ми повинні знати, для чого це робимо. Чи в цих процесах домінує любов? Зрештою, жертва — це і є мова любові! Людина готова знести великі жертви, якщо правильно поставлені пріоритети. Водночас є небезпека через матеріальні речі загубитися в житті, втратити те, що Боже, втратити перспективу, майбутнє, навіть Царство Небесне.
Пошук доброго і справжнього Вчителя
«У вересневі дні розпочинається навчальний рік. Ми спостерігали, які були черги до приймальних комісій наших вузів. Сьогодні юнак чи дівчина шукають престижний навчальний заклад з надією, що він дасть путівку в життя. За часів Ісуса Христа важливо було знайти доброго вчителя. Це актуально і зараз», — зауважив проповідник і наголосив: «Молода людина потребує чіткого дороговказу, який не залишить її на роздоріжжі, а поведе до цілі».
«Тому Ісус дає євангельському юнаку такий дороговказ, водночас шануючи вибір юнака. Він не каже: подумай сам, ти вже повнолітній, дивися, що тобі найкраще, де тобі комфортно… А як роблять всі…», — пояснює єпископ-помічник.
«Замало вступити до університету, адже там ще має бути добрий вчитель, який матиме час для студента, щоб його супроводжувати. А студент не повинен мати алергії на мудрість. Багатий юнак знайшов чудового Вчителя, але ця педагогіка йому не підійшла, тому відійшов сумний», — переконаний він.
«Розпочинаємо фестиваль з євхаристійної молитви. Храм — це школа, яка дивиться на велику перспективу, провадить до вічної радості. В цій школі завжди присутній великий Вчитель. Вчімося разом, куди правильно заінвестувати своє життя», — додав на завершення преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
