СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Володимир Війтишин у Різдвяному посланні: «Ми також належимо до Божої Родини — до Церкви Христової, якій ми так дуже потрібні»
Мабуть, у декого може промайнути думка: «А що є радісного тепер, коли уже майже рік боремося з пандемією, викликаною коронавірусною хворобою?». Дорогі брати і сестри, цей празник Різдва Господа нашого Ісуса Христа є особливо близьким нам сьогодні, у нелегкий час боротьби з цією недугою, яка охопила усю земну кулю… Увійшовши до вифлеємської стаєнки, бачимо щасливу Родину, бо вони необхідні один одному, вони не є самотні. Застановімося: чи не у цьому таємниця справжнього щастя? Бути потрібним комусь! Навіть якщо інколи ми почуваємося самотніми, не сумуймо, адже ми також належимо до Божої Родини — до Церкви Христової, якій ми так дуже потрібні.
Про це пише у своєму Різдвяному посланні архиєпископ і митрополит Івано-Франківський УГКЦ владика Володимир Війтишин.
На його думку цьогоріч ми по-особливому переживаємо навечір’я Різдва Христового, роздумуючи над таїнством Воплочення Божого Сина, розуміючи, що у світ прийшла досконала Божа Любов.
«Мабуть, у декого може промайнути думка: „А що є радісного тепер, коли уже майже рік боремося з пандемією, викликаною коронавірусною хворобою?“. Дорогі брати і сестри, цей празник Різдва Господа нашого Ісуса Христа є особливо близьким нам сьогодні, у нелегкий час боротьби з цією недугою, яка охопила усю земну кулю», — зазначає автор послання.
За його словами, пильно вдивляючись у події понад двотисячолітньої давнини, ми вкотре можемо переконатися, що Господь з нами.
«Христос народився у родині звичайного ремісника Йосифа з Назарету, народився у стаєнці, „бо не було їм місця в заїзді“ (Лк. 2, 7). Пречиста Діва Марія сповила дитятко і поклала в ясла. „І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: „Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання“ (Лк. 2, 13–14). Увійшовши до вифлеємської стаєнки, бачимо щасливу Родину, бо вони необхідні один одному, вони не є самотні. Застановімося: чи не у цьому таємниця справжнього щастя? Бути потрібним комусь! Навіть якщо інколи ми почуваємося самотніми, не сумуймо, адже ми також належимо до Божої Родини — до Церкви Христової, якій ми так дуже потрібні“, — каже митрополит Володимир.
Він також заохочує брати собі за приклад Сина Божого, Який прийшов як упокорена таїнственна Любов.
«Саме у цьому, — на думку Владики, — справжня суть Різдва: Господь приходить до всіх не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити кожному, а тим самим наголосити на гідності і величі людини, даючи особистий приклад автентичного служіння».
«Саме до служіння своїм близьким і потребуючим, не відвертаючи своїх сердець від тих, хто страждає поруч з нами, наслідуючи милосердного самарянина (Лк. 10, 25–37), закликають нас Святіший Отець Папа Франциск, Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви та Отець і Глава нашої Церкви Блаженніший Святослав», — пригадує архиєрей.
Митрополит Володимир у своєму Різдвяному посланні передає слова вдячності сотням і тисячам вірних нашої архієпархії, які відгукнулися на заклик Церкви і підтримали усі цьогорічні соціальні ініціативи по закупівлі захисного інвентаря та антисептичних засобів для потребуючих, апарату штучної вентиляції легень, наданню безкоштовних обідів найбільш вразливим категоріям населення, братам семінаристам та усім, чиїх імен годі перелічити.
«Особливі слова нашої поваги і вдячності нехай пролунають у кожній родині лікаря, медичної сестри, санітара, педагога чи катехита. Усі вони протягом цього нелегкого року спричинилися не тільки до полегшення фізичних страждань, але й несли у наші домівки слова втіхи, надії та любові», — каже Митрополит, додаючи, що ми, як християни, своїм життям повинні завжди свідчити присутність Божественної любові у світі, показуючи, що є приналежними до Христової родини — Церкви — і служимо, за прикладом Господа нашого Ісуса Христа, всім людям.
Митрополит Володимир також пригадав та закликав до ревної молитви за наших воїнів, які вже сьомий рік боронять Батьківщину Україну від ворожих зазіхань.
«Згадуємо у молитві нашу молодь та старших віком людей, владу, поліцію, переселенців та заробітчан. Молимося за усіх хворих і терплячих, а також усіх, хто пережив чи переживає випробування цим підступним вірусом, а особливо за „ангелів-хоронителів“ сьогодення — лікарів та усіх медичних працівників», — зазначив архиєрей.
«Нехай події Різдва Христового ще більше згуртують нас, додадуть сили і наснаги жити, любити і служити Господеві та Батьківщині нашій Україні, складаючи щоденну жертву і відкриваючи для себе волю Божу та дорогу до святості і Царства Небесного», — побажав митрополит Володимир.
За матеріалами Івано-Франківської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
