Митрополит Ігор Возьняк: Що означає бути справжнім служителем Божого слова у світі, сповненому спокус і гріха?
25 жовтня в архикатедральному соборі Святого Юрія у Львові відбулося урочисте благословення катехитів на новий навчальний рік. Під час богослужіння катехити отримали канонічні місії на служіння у парафіях, школах і спільнотах. У своєму зверненні архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк зосередився на прикладі апостола Павла, який, попри переслідування й труднощі, невпинно проповідував Боже слово. Він наголосив, що справжній катехит має покладатися на Божу силу, бути витривалим у випробуваннях і з любов’ю закликати людей до покаяння.

З цієї проповіді митрополита Ігоря Возьняка ви довідаєтеся:
- які труднощі й небезпеки переживав апостол Павло під час своєї проповідницької діяльності?
- що, за словами апостола Павла, навчили його переслідування та випробування у вірі?
- яке значення має молитва за ближніх і як вона діє у житті віруючих?
- чому Ісуса Христа названо найвищим і незрівнянним проповідником Божого слова?
- яке духовне значення має історія покликання митника Левія (Матея)?

Страждання як школа довіри Богові
Апостол Павло писав коринтянам і про те, що йому та тим учням, які з ним проповідували, не легко дається діло навчання, де б вони не знаходилися. Всюди наражалися на різну небезпеку, особливо, їх переслідували та обмежували в проповідуванні слова Божого. Й ці утиски просувалися так далеко, що їм погрожували карою смерті. І тут він написав, що це їх навчало ще більше, щоб не надіятися на себе, лише надіятися на Бога. Мабуть, ці гоніння були дуже прикрими, так виходить з його навчання, бо вони уникнули смерті, очевидно, завдяки Божому Провидінню. Можливо, апостол писав й про різні спокуси, які нападають на людину і вони стали їх жертвами, тому навчав, що Господь визволив їх, пощадив, згадуючи і про молитви багатьох знайомих.
Молитва, що зміцнює у випробуваннях
Святий Павло вказував про необхідність молитися за ближніх: «Бо дуже сильною і ревною є молитва праведного!» (Як 5,16), пише апостол Яків. У цьому навчанні згадано й про воскресіння, чого довершує Господь, можна здогадуватися про духовне відродження особи, яка піддалася певній спокусі. Нам відомо, що святий апостол просив Господа, щоб пощадив його від спокус сатани, а Господь повідомив, що пам’ятає про нього і має свої плани: «Досить тобі моєї ласки, бо [моя] сила в немочі виявляється. Тож краще радо похвалюся своїми немощами, щоб оселилася в мені сила Христова» (2 Кор. 12, 9). Вдивляймося в особу святого апостола Павла, який був невблаганним катехитом, подорожував, шукав, проповідував, наражався на важкі небезпеки життя, але про Бога і його правду всюди голосив!
Ісус Христос — досконалий Учитель і Проповідник
Звичайно, що найвищим і незрівняним проповідником слова Божого, був сам Господь, Ісус Христос, який навчав, катехизував і свою науку підтверджував чудами, чого не могли заперечити вчені книжники та фарисеї. Ісус був простим, благим, милим і всюди бажаним молодим чоловіком. Очевидно, його не любили та переслідували юдейські вчені зі своєю страшною, які наставляли підслухувачів, щоб Ісуса ловити на слові. «Отже, слуги повернулися до архиєреїв і фарисеїв; а ті дорікали їм: Чому ви не привели його? Відповіли слуги: Ніколи ще не говорила так жодна людина, [як цей чоловік]» (Йо. 7, 45–46).

Господь кличе грішників, а не самовпевнених праведників
Святий євангелист Лука описує подію зі зустрічі Ісуса з митником Левієм. Господь проходив мимо і побачив митника, Левій сподобався йому і Христос промовив до нього: «Іди за мною». Цікаво, що митник, який мав добре забезпечення, багатство пливло в його руки, а він все-таки не почувався безпечним та задоволеним, відчував духовну фрустрацію. Якась порожнеча наповнювала його, мимо великого багатства, яке посідав. Левій аж тепер відчув радість та спокій у своєму серці, після слів, які Ісус звернув до нього. Він влаштував у своїй оселі велику гостину для Ісуса й для своїх співпрацівників. Виходить, що й фарисеї були на цьому прийнятті, бо нарікали на учнів Спасителя, а Господь знав й відізвався: «Лікаря потребують не здорові, а хворі. Я прийшов кликати до покаяння не праведних, а грішних» (Лк. 5, 30–31). Митник залишив усе своє багатство, не знаємо кому та скільки, пішов за Ісусом, щоб у бідності та переслідуванні продовжувати своє життя. Книжники та фарисеї, також, ходили за Ісусом, але їхня ціль була не наслідувати Христа, а критикувати його, переслідувати, ловити на слові, змовлялися, щоб вбити Спасителя. З Богом слід ходити, щоб каятися та любити його, а не вдавати побожності, щоб грішити та ненавидіти Христа.
Покаяння як шлях до спасіння
Слід бути свідомими, що Господь любить й кличе грішників до покаяння, хто себе не уважає грішною людиною, а мислить про себе як про праведну особу, таких Господь не закликає до покаяння?! Це — інша доля, інше життя? Святий Іван Богослов так написав: «Коли скажемо, що не маємо гріха, — самих себе дуримо, і правди в нас немає» (1 Ів. 1, 8). Катехитки та катехити нашої архиєпархії, повинні бути свідомими своєї погрішності та нашого народу, й свідомо закликати до покаяння тих, кого їм дарує на життєвому шляху Господь. Закликати до покаяння, бо каятися за свої гріхи, усвідомлювати свою погрішність — це кроки до спасіння душі. Усім потрібно покаяння, бо апостол переконував: «Знаємо, що ми від Бога і що весь світ лежить у злі» (1 Ів. 5, 19).

Подяка катехитам і молитва за мир
Дякую Господнім катехиткам та катехитам, що уболіваєте не лише над освяченням та спасінням своїх душ, але докладаєте зусиль, щоб у цьому допомагати ближнім! Будьмо в цьому пильними та справедливими, щоб Господь звернувся до нас: «Гаразд, рабе добрий і вірний, у малому був ти вірний, над великим тебе поставлю; ввійди в радість твого пана» (Мт. 25, 23). А слова Господнього гніву «Ідіть від Мене…», щоб не пролунали до нас. Злий дух не спить, а трудиться, щоб губити людські душі у вічному вогні. Він придумує різні способи, загортає зло у привабливу обгортку, щоб позбавляти людей спасіння. Допомагаймо Ісусові піднімати світ зі зла! Просімо пресвяту Богородицю, щоб мир та спокій навідав нашу землю!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





