Митрополит Ігор Возьняк на Різдво Христове: «Господь бажає розблокувати в кожній людині страх, вчинити її вільною, здібною бути людиною, чинити волю Бога»
Страх обмежує людину в її діяльності, в пошуку правди, у висловлюваннях, у виборі, в тому, щоб людина була собою. Господь бажає розблокувати в кожній людині страх, вчинити її вільною, здібною бути людиною, чинити волю Бога. Господь допоміг пастухам перемогти страх, вони побачили духів небесного війська й чули, як ті прославляли народженого Месію. Це розбудило в них віру: «… Ходімо лишень до Вифлеєму та подивімося на ту подію, що Господь об’явив нам» (Лк. 2, 15).
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
високопреосвященного владики Ігоря Возьняка,
Боголюбивим владикам,
всечесному духовенству,
преподобному чернецтву,
возлюбленим братам і сестрам мирянам
у Львівській митрополії
Дорогі у Христі,
Коли заглиблюємось в історію народження Ісуса Христа, стараємося зглибити глибочінь й складність цієї події. Насамперед, що Марія з опікуном, святим Йосифом, подалися в дорогу з Назарету у Вифлеєм, щоби брати участь у переписі населення, що ініціював кесар Август. Свята родина спішила виконати наказ цісаря, в якому Марія бачила волю Бога. Хоч це не була аж дуже велика віддаль від Назарету до Вифлеєму, однак за один день годі було подолати близько 150 км, тим більше, що потрібно було йти пішки або їхати верхом на ослові. Дороги здебільшого пролягали пустинними місцями та перетиналися різними стежками. Існувала небезпека нападу шакалів, гієн, що могли переслідувати людей. Необхідно було передбачити усе. Звичайно, Небесний Отець опікувався святою сім’єю, але їхнє життя проходило звичайним способом. У Святому Писанні не описано перебігу подорожі, як ішла свята Родина, де ночували, які були труднощі?
Святий апостол Лука описав прибуття Йосифа з Марією у Вифлеєм, щоб реєструватися на перепис, а Марії якраз прийшов час родити. Святий Лука, як благородний та чеснотливий апостол, написав, що «вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк. 2, 7). Євангелист Лука не звинувачував, що ніхто не знайшов місця для народження Спасителя світу в своєму домі. Він не закидав мешканцям Вифлеєму їхньої байдужості чи неуважності, лиш відверто стверджував брак місця в помешканнях людей. Свята Родина прийняла такі строгі умови, які допустив Небесний Отець для народження свого Сина. Радість Йосифа та Марії від народження Божого Сина значно перевищувала невигідні умови, незручне повивання Дитятка у яслах, у яких народився Спаситель світу!
До цієї історії Господь залучив небесних ангелів та пастухів. Боже Провидіння вирішує усе дуже просто й звичайно. Усе небо раділо, бо велике число небесних сил прославляли Бога, а пастухи стали свідками цього незвичайно побожного й глибокого дива: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк. 2, 14). Господь не вибрав пастухів як людей, що відзначалися особливим побожним життям. Ні! Подібно, Господь покликав Мойсея, щоб вивів ізраїльський народ з єгипетської неволі; чи сказав помазати Давида на царя; або Ісус вибрав рибаків на апостолів — бо так сподобалося Богові — покликати людей без жодних їхніх заслуг.
Важливі слова написав святий євангелист Лука про відношення Бога до простих пастухів. Їм з’явився ангел — правда, вони не впали лицем на землю, бо слава Господня осіяла їх, хоч великий страх огорнув їхні серця. Пастухи ніколи не зустрічалися з подібною подією, щоб до них промовляв сам ангел з неба, якого вони розуміли й згодом не лякалися, лиш слухали його слів. Небесний дух розмовляв їхньою мовою й сповістив, що їм не потрібно боятися, а радіти й бути щасливими від того, що народився Спаситель. «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість…» — такі слова промовив ангел, а страх має силу паралізувати людину в пошуках Бога. Коли б пастухи продовжували перебувати в страхові й не послухали б ангела, вони залишилися б на місці й не побачили Ісуса в яслах, не зустріли б святої Родини. Ангел переказав їм від Небесного Отця не лиш звістку про народження свого Сина, але дарував їм свободу та звільнив від страху.
Страх обмежує людину в її діяльності, в пошуку правди, у висловлюваннях, у виборі, в тому, щоб людина була собою. Господь бажає розблокувати в кожній людині страх, вчинити її вільною, здібною бути людиною, чинити волю Бога. Господь допоміг пастухам перемогти страх, вони побачили духів небесного війська й чули, як ті прославляли народженого Месію. Це розбудило в них віру: «… Ходімо лишень до Вифлеєму та подивімося на ту подію, що Господь об’явив нам» (Лк. 2, 15). Пастухи прибули до вказаних ясел, мабуть, їм добре було відоме це місце, тому легко знайшли святого Йосифа, пречисту Богородицю й народжене дитя Ісуса. Вони перші побачили народжену Радість всього народу, і то не лиш ізраїльського, але Радість народу всього світу! Вони радо розповідали Йосифові та Марії усе, що ангел сказав їм про хлоп’ятко. Ті, хто чув цю розповідь, дивувалися, а Марія зберігала в серці почуте й роздумувала про великі діла Господні!
Мудреці також шукали народженого царя, і про свої благородні наміри повідомили Ірода, бо не знали місця народження. Від первосвященників та книжників цар Ірод довідався, що у Вифлеємі Юдейському має народитися вождь, тому посилає мудреців до Вифлеєму. Не усі раділи народженню Спасителя. Ірод затривожився, шукав способу, щоб вбити народженого царя, якого царство не від цього світу (пор. Ів. 18, 36). Ірод жорстоко розправився з невинними дітьми, даючи наказ повбивати в околиці хлопчиків, що не осягнули двох років. А свята Родина, рятуючи життя дитяти, втікала у Єгипет.
У цьому відношенні до Ісуса-немовляти є і наше місце. Хай кожна віруюча чи невіруюча особа, якщо це її торкає, знайде себе у відношенні до служіння Богові. Багато із людей не шукають Ісуса у своєму житті, не пускають Його до осель свого серця, інші хочуть Його вбити в своїй душі, послуговуючись беззаконням. Лише прості особи, подібні пастушкам і вченим мудрецям, долаючи різні труднощі та перешкоди, вміють радіти зі зустрічі з Богом, Йому поклонятися та прославляти! Застановімося та віднесімо себе до якоїсь категорії із цих людей!
Усіх, до кого долинуть ці слова, щиро вітаю із святом Різдва Христового! Хай правдива Божа любов знайде місце у кожному серці людини, наповнить її, принесе радість, віру, надію, що, коли ми з Богом, то ніколи не залишимося у безнадійному стані! Бажаю Вам усім радісних свят Різдва Христового та щасливого Нового Року!
Христос Рождається! Славіте Його!
архиєпископ і митрополит Львівський
Дано у Львові