СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Ігор Возьняк: «Господь вознісся на небо, не залишаючи апостолів, а надихаючи їх Святим Духом»
З нагоди храмового празника архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк очолив Архиєрейську Божественну Літургію та привітав парафіян зі святом Вознесіння Господнього. У своєму слові владика наголосив на важливості живої віри, молитви та єдності громади у Христі.
З цієї проповіді митрополита Ігоря Возьняка ви дізнаєтеся:
- чому Ісус Христос після воскресіння ще сорок днів з’являвся апостолам?
- яке запитання поставили апостоли Ісусові перед Його вознесінням?
- чого Христос навчав апостолів щодо Божого Царства?
- яку роль мав виконати Святий Дух у житті та служінні апостолів?
- що сказали апостолам мужі в білих убраннях після вознесіння Ісуса?
- який внесок зробили святі рівноапостольні Костянтин і Олена для християнської Церкви?
Єдність вірних у молитві
Дорогі сестри і брати, називаю усіх сестрами і братами, бо ми — вірні святої Церкви, які очікують нагороди від Господа. Ми разом молимося, прославляємо Бога, каємося за наші провини, за промахи життя, довіряємо Божому милосердю та великій Господній любові до нас, гріховних людей!
Вознесіння Господнє і місія учнів
Ісус Христос з’являвся апостолам після свого воскресіння ще сорок днів, давав настанови, утверджував їх у вірі та поставив завдання, щоб вони проповідували, а Він стверджував їхні слова чудесами. Апостоли слухалися Господа й очікували приходу Святого Духа, не віддаляючись від Єрусалиму.
Коли учні зібралися, Ісус появився між ними і вони Його запитали: «Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїлю?» (Ді. 1, 6). Ісус не прийшов відновлювати чи встановлювати земські царства, Він увесь час заохочував своїх апостолів, щоб дбали про Небесне Царство, але вони тяжіли, мріяли та вимірювали своє служіння політичною відновою Ізраїлю, Господь навпаки, з’являвся: «… їм упродовж сорока днів і, промовляючи про Боже Царство» (Ді. 1, 3). Господь переконував апостолів, що вони мають свідчити про Нього, про Його Царство. Бо земські царства змінюються, народ терпить утиски, нічого постійного, окрвм любові до Бога та служіння Йому в особі ближнього. Спаситель переконував, що справжнє царство існує в людині, у її серці: «Боже Царство всередині вас» (Лк. 17, 21). Не просто й не легко було Спасителеві переконати апостолів, щоб вони більше думали та старалися своїм виконанням волі Бога здобувати Царство у небі!
Христос говорив учням про те, що вони стаються його свідками, їм необхідно дбати про Небесне Царство: «… бо через великі утиски треба нам увійти до Божого Царства» (Ді. 14, 22). І навіть тоді, після воскресіння, учні Ісуса не могли збагнути свого справжнього завдання. Вірили Ісусові й очікували Святого Духа: «Коли ж прийде він, Дух правди, наставить вас на всяку правду» (Ів. 16, 13). Святий Дух чинив велику переміну в апостолах і вони поволі ставалися мужніми учнями Христа, які свідчили Його, як Сина Божого, віддаючи своє життя за вірність Йому.
Даючи певні настанови, Ісус ступав з апостолами й раптом став підноситися вгору. Вони не виходили з дива, очікували, можливо, знову з’явиться. Стояли довго з піднятими головами аж побачили: «… два мужі в білих убраннях з’явилися перед ними та й сказали: Галилейські мужі, чого стоїте й дивитесь на небо? Цей Ісус, що піднісся від вас на небо, прийде так само, як оце бачили ви, коли йшов Він на небо» (Ді. 1,10–11).
Апостоли як свідки Христа
Мужі в білих вбраннях пригадали апостолам, що їхнє завдання не стояти на місці з піднятими головами, бо перед вознесінням Ісус настановляв учнів, щоб проповідували: «… в ім’я його покаяння на відпущення гріхів між усіма народами…» (Лк. 24, 47). Апостоли поверталися в Єрусалим з особливими враженнями, переконавшись, що Ісус Христос — Син Божий, Месія, якого очікувало людство! Господь вознісся на небо, не залишаючи апостолів, а надихаючи їх Святим Духом на виконання волі Небесного Батька. «І я попрошу Батька і дасть вам іншого Утішителя, щоб навіки перебував з вами — Дух правди… А ви знаєте його, бо він у вас перебуває і у вас буде. Не залишу вас сиротами — прийду до вас» (Ів. 14, 16–18). Такими дбайливими словами Ісус запевняв своїх учнів, що клопотатиметься про них, їм не потрібно сумніватися чи боятися. Апостоли повернувшись у Єрусалим трималися спільнотою на молитві, перебуваючи постійно в храмі та прославляли Господа!
Рівноапостольні Костянтин і Олена — оборонці Церкви
Згадаємо сьогодні святих рівноапостольних Костянтина та Олену, які підтримували Церкву, будували храми тощо. Завдяки цариці Олені у 326 році був віднайдений животворящий Хрест Господній, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. А великий Костянтин дарував Церкві свободу, коли християн переслідували й знищували. Він видав Міланський едикт у 313 році про заборону переслідувати християн. А в 323 році, ставши єдиним правителем Римської імперії, поширив цю свободу на всю імперію. Святі рівноапостольні Костянтине та Олено, виблагайте в Господа духа навернення нашому народові та завершення війни в Україні!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
