«Людина, бувши доброю, повинна ставати ще кращою», — владика Володимир Груца
Чого можемо навчитися з сьогоднішнього уривку Євангелія? Насамперед того, що не можемо в своєму духовному житті створити зону комфорту. На це звернув увагу єпископ-помічник Львівської архиєпархії преосвященний владика Володимир Груца під час розважань над Божим Словом в архикатедральному соборі Св. Юра у четвер, 4 лютого 2021 року.
Євангеліє від Марка 10, 17–27:
17. В той час, як вирушив Ісус у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: — Учителю добрий, що мені робити, щоб унаслідувати життя вічне? 18. — Чого називаєш мене добрим? — сказав Ісус до нього. — 19. Ніхто не добрий, крім одного Бога. 19. Заповіді знаєш; не вбивай, не чужолож, не кради, не свідчи неправдиво, не кривдь, шануй батька-матір. 20. Він у відповідь мовив до нього: — Учителю, я все те дотримував змалку. 21. Тоді Ісус, глянувши на нього, полюбив його і сказав йому: — Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі. Тоді прийди, візьми хрест і йди за мною. 22. Той, засмучений тим словом, відійшов вельми зажурений, мав бо великі багатства. 23. Ісус, глянувши навколо, сказав до своїх учнів: — Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в царство Боже! 24. Учні були здивовані цими словами. Тоді Ісус знову заговорив до них і каже: — Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в царство Боже! 25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в царство Боже. 26. Дивувалися вони ще більше й один до одного казали: — Хто ж тоді може спастися? 27. Ісус, глянувши на них, мовив: — У людей це неможливо, але не в Бога; у Бога все можливо.
«Часто ми чуємо цей євангельський уривок про багатого чоловіка, який був релігійно сформованою людиною. Можна сказати, що був доброю і побожною людиною. Зрештою він виконував заповіді, був забезпеченою людиною. Можна сказати, що людина більше нічого і не потребує. Він міг отримати добру спадщину від батьків, але вона йому не приносила радості. Можливо, навіть вся адміністрація майном його в певній мірі пригнічувала», — зазначив владика Володимир Груца.
Саме тому, каже архиєрей, багатий юнак прийшов запитати Ісуса про те, що йому робити далі. Проповідник звернув увагу на те, що дещо насторожує надмірна впевненість юнака в тому, що він вважає, що в нього все добре, бо виконує заповіді.
«Видно, що йому бракує подальшої дорожньої карти подальшого життя. Сьогодні ми б сказали, що він не має бізнес-плану. Не знає куди зробити правильну інвестицію свого багатства», — зауважив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ і пояснив: «Ісус хоче дати чоловікові план, бо полюбив його і має певну програму для нього».
«Чого можемо з цього навчитися?» — запитує преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, і відповідає: «Насамперед того, що не зможемо в своєму духовному житті створити зону комфорту. Якщо людина не розвивається, то починає деградувати. Людина, бувши доброю, повинна ставати ще кращою».
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ