«Хай в наших родинах ніколи не переривається ланцюг живої віри», — владика Богдан Дзюрах у прокатедрі Святої Софії
У свято Входу у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії за григоріанським календарем, 21 листопада, у прокатедральному соборі Святої Софії молилися Архиєрейську Божественну Літургію. Очолив моління владика Богдан Дзюрах, Апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, член Постійного Синоду УГКЦ.
Занести свої молитви у храмі зібралась парафіяльна спільнота собору. Під час проповіді, звертаючись до усіх присутніх, владика Богдан наголосив на значенні укріплення християнської родини. Про це інформує пресслужба Прокатедрального храму Святої Софії.
«Родина, сім’я — це запорука сили, здоров’я, і життя народу і нашої рідної церкви. Тому патріарх Йосиф Сліпий закликав укріпляти і відновлювати християнське лице української родини. Бо це вогнище християнської любові і виховання майбутніх поколінь. Сьогодні просімо ласки та благословення для наших християнських батьків. Дякуймо Богові за них, бо думаю в кожного з нас в родині були ті, хто несли живого Бога свідченням свого життя, добрими словами й настановами. Це вони брали нас за руку і робили з нами знак Святого Хреста, вчили нас першої молитви, вели нас до храму, відкривали таємницю християнського життя», — роздумував екзарх.
Продовжуючи говорити про роль християнських цінностей у родинах, владика закликав до молитви: «Молімось, щоб ніколи дитячі руки не зависли в повітрі, не підтримані руками дорослого. Колись мене питали, як сталося так, що на початку 90-х в наших храмах було багато молоді та дітей. І я відповів, що окрім духовної літератури, якої тоді не було багато, ми мали катехизм, але не такий, який маємо сьогодні. Тоді цим катехизмом був приклад наших батьків, їхня жива віра, яка жила в їх серцях і передавалась далі. Хто має живе життя Боже в собі, той передає його іншим», — продовжив владика.
Відтак проповідник поділився історією із особистого життя: «Одного разу в дорозі до Європи, в літаку я сидів поруч зі швейцарцем італійського походження. І говорячи про віру, я розповів чоловікові про те, як наші українські бабусі передавали християнську віру дітям та внукам, на що він відповів: „Криза віри в західній Європі не спричинена секуляризмом, а спричинена тим, що всередині наших родин перервався ланцюг передавання віри з покоління в покоління“. Саме тому я хотів би наголосити на цінності того, що у свій час нас вводили в таємницю Бога. І просімо Господа, щоб в наших християнських родинах ніколи не переривався ланцюг передавання живої віри».
По завершенні Літургії ректор прокатедри о. Марко Семеген привітав особливого гостя, дякуючи за пастирське слово та спільну молитву.
Відтак вірні спільно занесли до Бога прохання за мир в Україні та виконали духовний гімн України «Боже великий, єдиний».
Фото: Юрко ГанчукПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ