Громада УГКЦ у португальському Порту молитиметься у храмі XVIII століття
Громада Української Греко-Католицької Церкви у португальському Порту молитиметься у храмі Святого Жозе дас Тайпас (Igreja de São José das Taipas), який є памʼяткою архітектури XVIII століття.
З благословення Голови Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владики Степана Суса координатор капеланії УГКЦ у Португалії о. Іван Петляк відслужив першу Службу Божу в новому храмі в присутності численних парафіян і гостей з міст Віла-Нова-де-Гая, Порто, Брага, Авейро і Аріфана. Про це інформує пресслужба Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.
Після закінчення Божественної Літургії був Молебень до Пресвятої Богородиці. Молилися за Україну, за багатостраждальний український народ, за військових, поранених, за тих, хто постраждав внаслідок війни, за всіх, хто перебуває у полоні або пропав безвісті, щоб Господь зберіг їхнє життя, здоровʼя та дав ласку повернутися додому.
Отець Іван у своїй проповіді наголосив: «Всі ми діти єдиного Володимирового хрещення, тому повинні завжди перебувати в дусі єдності і любові».
На молитві була присутня консул України у місті Порту Аліна Пономаренко.
На завершення священник уділив усім присутнім своє благословення і мирування. Також з привітальними словами і побажаннями звернувся до громади настоятель храму падре Аґоштінью Жардінь Морейра. Після Служби Божої вірні мали спільне частування, що приготували парафіяни з різних міст.
Довідка
Храм був збудований у неокласичному стилі у 1795 році і добудований у 1878 році. Церква має одну наву з бочкоподібним склепінням, яке підтримується десятьма арками. Роботу виконав Карлос Амаранте, неокласичний архітектор і військовий інженер, який багато працював на півночі Португалії.
Церква Сан-Жозе-дас-Тайпас пов'язана з однією з найважливіших подій в історії Порту - катастрофою на мосту Баркаш, що сталася під час 2-го наполеонівського вторгнення. Картину, що натякає на катастрофу, можна побачити на вівтарі Алмас. Історичний епізод, що має велике значення для міста, стався під час французького вторгнення 29 березня 1809 року. Ця оригінальна мідна картина знаходилася в Рібейрі і позначала місце, де міст, що з'єднував Порту і Гайю, побудований на баржах (звідси і назва Понте-даш-Баркаш), обвалився перед обличчям маси населення Порту, яке тікало на південний берег, гнане французьким військовим вторгненням. Сьогодні картина, що натякає на різанину, знаходиться під захистом всередині церкви і була замінена іншим бронзовим твором скульптора Тейшейри Лопеса. У Рібейрі вівтар, яким досі опікується місцеве населення, називається Алміньяш да Понте (Alminhas da Ponte). Праворуч від вхідних дверей можна зібрати милостиню для душ жертв катастрофи на Понте-дас-Баркас.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ