СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископи Української Греко-Католицької Церкви прибувають до Риму на Синод УГКЦ
Цьогоріч 1–10 вересня відбудеться Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви у Вічному місті Римі. Таким чином, члени Синоду розпочали своє прибуття до Української папської колегії святого Йосафата, де й відбуватимуться синодальні засідання.
Місце Синоду Єпископів вибране невипадково, адже головною темою синодальних засідань стане «Сопричастя в житті та свідченні Української Греко-Католицької Церкви».
Цьогоріч на Синоді очікується близько 40 владик Української Греко-Католицької Церкви. Найстаршим стане преосвящений єпископ-емерит Василь Лостен, вислужений єпарх Стемфордський, якому цього року виповнилося 89 років, а наймолодшим — преосвященний владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківський, якому виповнилося 40 років.
Єпископи Української Греко-Католицької Церкви у колегії святого Йосафата 2015 року. З архіву
Варто зазначити, що до участі в Синоді запрошені усі єпископи Української Греко-Католицької Церкви, які силою церковного права та своєї присяги мають невідкладний обов’язок брати в ньому участь. Єпископів-емеритів, членів Священного Синоду, Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, сердечно запрошує.
Українська папська колегія святого Йосафата, м. Рим
Здебільшого єпископи будуть зустрічатися в Українській папській колегії святого Йосафата, розташованій між румунською та північноамериканською папськими колегіями на пагорбі Янікул в Римі. Це практично в самому центрі міста і лише в декількох хвилинах ходьби від базиліки Святого апостола Петра та Ватикану. Тому єпископам буде дуже зручно проживати там і проводити свої синодальні сесії. Варто зазначити, що Колегія святого Йосафата є місцем формації та проживання для українських студентів протягом останніх 87 років (хоча українська колегія в Римі датується століттями).
Розмірковуючи над майбутнім Синодом, митрополит Лаврентій Гуцуляк зазначив, що з самого початку важливе значення полягало в тому, щоби всі українські католицькі єпископи з усього світу були запрошені до Риму для участі у зборах. Це подія, що не відбувалася вже досить давно. За словами архиєпископа Лаврентія Гуцуляка, йому було запропоновано підготувати документ для презентації на спеціальній зустрічі між Українською греко-католицькою ієрархією та Папою Франциском у Римі на початку липня. Відтак його також попросили підготувати презентацію для майбутнього Синоду щодо концепції «сопричастя» на всій території Української Греко-Католицької Церкви в Канаді.
Митрополит Лаврентій також згадав, що буде обговорено майбутнє концепції та робочої групи «Жива парафія — місце зустрічі із живим Христом», яка мала мандат до 2020 року. Буде також досліджено нещодавно створену Пасторальну Раду при Патріаршій курії УГКЦ. Це викликає особливий інтерес, оскільки Пасторальна Рада повинна стати дорадчим органом, який охоплюватиме всю церкву в усьому світі.
Як ми вже повідомляли, 1 вересня цього року відбудеться Божественна Літургія у соборі Святої Софії у Римі (Італія), яку очолить Блаженніший Святослав, Отець й Глава УГКЦ за участі усього єпископату нашої Церкви, численного духовенства, монашества та мирян. «Ми запрошуємо усі наші єпархії, екзархати та паломницькі центри до організації цього паломництва задля спільної всецерковної молитви у храмі Святої Софії з нагоди 50-ліття із дня його освячення», — зазначив владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.
Окрім цього, ще однією запланованою подією цьогорічного Синоду Єпископів УГКЦ стане відзначення у м. Римі 150-ліття від дня народження та 100-ліття від дня смерті блаженної Йосафати Гордашевської. 5 вересня о 15:00 год. у Папській базиліці Санта Марія Маджоре за участі усього єпископату УГКЦ на чолі із Блаженнішим Святославом відбудеться Божественна Літургія.
Плекання і служіння єдності
Діяння святих апостолів показують глибоку єдність, яка існувала між членами першої спільноти Христових учнів: «Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне» (4, 32). Цей духовний стан першої християнської спільноти можна виразити словом «сопричастя/койнонія», що вказує на єдність, згоду та співжиття. Бути Церквою — це перебувати в сопричасті Святого Духа, в благодаті Господа Ісуса і в любові Бога-Отця. Єдність Церкви є, такими чином, іконою єдності осіб Пресвятої Трійці. Ця єдність проявляється на різних рівнях: на рівні Вселенської і помісної Церкви, єпархії та окремої парафії. Трапляється, що через нашу неміч і гріховність ми не віддзеркалюємо цієї єдності. Будучи свідомими цього, всі ми маємо цінувати і плекати її, зберігаючи повне сопричастя з наступником апостола Петра — Святішим Отцем, з ієрархією нашої Церкви, з місцевими єпископами та душпастирями, які діють від їхнього імені.
Парафія є спільнотою спільнот. У ній існують різні молитовні групи, братства та молодіжні організації. Всі вони покликані укріплювати єдність і любов між членами парафіяльної спільноти. Підтримуючи одні одних молитвою, обмінюючись Божими дарами та співпрацюючи в дусі Христового служіння, зможемо втілювати у життя синодальну програму «Святість об’єднаного люду Божого».
Ми не можемо бути байдужими до того, що діти Володимирового Хрещення нині поділені й відчужені між собою. Христос на Тайній вечері молився до Отця Небесного за своїх учнів, «щоб усі були одно» (Ів. 17, 21). У світлі цих Христових слів нині бажаю щиро попросити вас усіх: молімося за єдність Церкви, молімося за поєднання усіх Церков київської традиції, а насамперед, у дусі Христової любові намагаймося уникати будь-яких висловів чи дій, які могли б завдати шкоди нашим братам і сестрам у Христі чи образити їх. Хоч часом ми самі стаємо об’єктами наруги і утисків, не піддаваймося спокусі відповідати злом на зло. Для нас нехай стане заповітом молитва Христа за своїх кривдників і повчання апостола народів: «Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром» (Рим. 12, 21).
