СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископ Степан Меньок вшанував пам’ять переселенців на Донеччині під час пам’ятного вечора
20 червня владика Степан Меньок, екзарх Донецький, прибув до села Роздолівки, що в Бахмутському районі Донецької області, на храмове свято Зіслання Святого Духа. У дорозі єпископа супроводжувала сестра Лукія Мурашко, ігуменя монастиря святих апостолів Петра і Павла сестер ЧСВВ в місті Запоріжжі.
Владика Степан мав намір звершити урочисту святкову Божественну Літургію разом з отцями-василіянами та рушати в дорогу назад до Запоріжжя, але по приїзді дізнався, що в сусідньому селі Верхньокам’янському в цей день має відбутись святкування Дня села та Дня пам’яті 70-ї річниці примусового переселення українців з села Лісковатого (тепер — Польща) на Схід України. Отримавши запрошення, владика Степан прийняв рішення залишитись, щоб ввечері відвідати захід та спільно помолитись із людьми, які пережили примусове переселення, та їхніми нащадками.
Пам’ятний вечір був організований органами місцевого самоврядування, педагогічним складом Верхньокам’янської школи та громадськими активістами села Верхньокам’янського. Урочиста частина розпочалась із молитви, яку звершив владика Степан Меньок разом з отцями В’ячеславом Сеником та Павлом Федусівим в центрі села біля фігури Пресвятої Богородиці, яку єпископ освятив п’ятьма роками раніше.
Звертаючись до присутніх після молитви, архиєрей нагадав усім присутнім, що історична пам’ять, вірність традиціям та передавання віри — це те, що дає майбутнім поколінням можливість жити у вільній та незалежній Україні.
«Хоч дата, яку сьогодні відзначаємо, сумна, але все ж таки це є гарна нагода, щоб пригадати про те, як важливо бути вірними своїм традиціям, пам’ятати про історію нашого народу та зберігати і передавати віру нащадкам. За це відповідають три інституції — сім’я, Церква та школа, саме вони покликані не лише навчати дітей, а й виховувати їх в християнському та національному дусі. Протягом історії наш народ зазнавав різних труднощів, перебував під різними режимами та все ж вистояв, зберіг віру, ідентичність та культуру й здобув незалежну Українську державу. Саме завдяки високому рівню релігійності батьків та патріотичному вихованню та нащадки змогли принести у нове тисячоліття самобутність українського народу», — мовив владика Степан.
Єпископ також привітав мешканців села та гостей зі святом, на яке припадає День села та річниця переселення:
«Сьогодні ми святкуємо Зіслання Святого Духа. Не дивлячись на сумні роковини, Святий Дух переповняє нас духом радості від цієї зустрічі. Нехай Всемилостивий Господь і надалі сповнює наші серця любов’ю та миром!»
Серед запрошених на свято гостей були також місцеві мешканці — свідки подій 1951 року, коли в рамках розподілу територій між Польщею та Радянським Союзом було жителі села Лісковатого були примусово переселені на Донбас. Понад 40 жителів села були відзначені вітаннями та подарунками від місцевої влади.
Окремо варто згадати, що великий вклад у проведення заходу зробив отець Доротей Стиранець ЧСВВ, уродженець села Верхньокам’янського та син переселенців з села Лісковатого, який спричинився до збору інформації про сумні події 70-річної давнини та подбав про виготовлення фотовиставки, присвяченої річниці примусового переселення.
Усі присутні мали нагоду побачити виступи різноманітніх співочих та танцювальних колективів, оцінити творчі доробки місцевих митців та мисткинь.
Лунали вітання та слова подяки місцевим мешканцям, які святкують пам’ятні дати, пов’язані з трудовою діяльністю та особистими здобутками. Окремо були відзначені багатодітні сім’ї та молоді батьки, а також подружжя, що святкують «золоте весілля».
Ділячись враженнями про захід, владика Степан висловив подяку організаторам святкування за відповідальний підхід та креативність:
«Мене вразила сама організація свята. Місцева влада дуже відповідально і по творчому поставилась до проведення цього заходу. Особлива подяка педагогам, які виховують прекрасних дітей, що своїми талантами зробили цю сьогоднішню зустріч по-особливому радісною. Ми всі також отримали натхнення від часу, проведеного з живими свідками трагедії 1951 року — вимушеними переселенцями з Західних терен на Донбас — честь їм і хвала за їхню витривалість і любов до свого народу».
За матеріалами Донецького екзархату УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
