Єпископ Діонісій Ляхович: як дозволити Святому Духові вести нас?
У святі Зіслання Святого Духа Церква щоразу згадує не лише про історичну подію, описану в Діяннях Апостолів, а й про живу Божу присутність, яка діє в серцях християн донині. Під час храмового празника в італійському місті Сполето єпископ-емерит Діонісій Ляхович у своїй проповіді запросив вірних поглянути глибше — на таємницю Духа Святого як джерела єдності, сили, миру та духовного оновлення.

Любов, яка єднає — Дух, який говорить усім
Святий Дух — це не абстрактна сила чи емоція, а Особа, Живий Бог, який діє у світі:
«Святий Дух — це Любов, яка єднає Отця і Сина; Любов, яка єднає всіх охрещених в одну святу, соборну і апостольську Церкву. Це любов, яка робить нас водночас „православними“ — істинними, і „католиками“ — універсальними, бо любов не знає меж», — наголосив владика Діонісій.
Ця мова любові не потребує перекладу:
«Мову Духа Божого розуміють усі: греки й римляни, іспанці й українці… Мову любові здатні збагнути всі».
Провідник у щоденності
Для самого владики досвід Божого проводу став особистим шляхом:
«Я нічого іншого не просив, як тільки, щоб цей Дух Божий мене провадив… Я завжди глибоко вірив у провід Святого Духа».
Це довіра, що формує не лише єпископа, але й кожного християнина:
«Справжній Провідник — це Святий Дух. Він виховує серце єпископа, священника і кожного вірного».
Плід Духа — у наших стосунках
Як розпізнати дію Святого Духа? За плодами.
«Там, де є любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта… — там присутній Дух Божий».
У протилежному випадку панує інший дух — дух злоби, нарікання, темряви. Це ознака, що серце потребує очищення.
Дух, що зцілює навіть у війні
Проповідник особливо наголосив на ролі Святого Духа в час випробувань і війни:
«Дух Святий дарує нам мир у наших проблемах, щоб ми не падали в розпач… а в найважчих моментах дозволяє знайти простір навіть для гумору».
Цей мир — не поверхнева тиша, а глибока внутрішня рівновага, яка дозволяє жити і свідчити навіть тоді, коли все навколо гуде болем і страхом.
«Зробити в собі екзорцизм»
Одна з найсильніших тез владики стосується духовної боротьби:
«Можемо закрити своє серце… і замість Духа святості плекати іншого духа: брехні, лукавства, зависті. Треба вигнати злого духа з нашого серця… зробити в ньому місце для Святого Духа».
Це не просто риторика — це конкретний заклик до постійного духовного розпізнавання, до внутрішньої чистоти й оновлення.
Заклик до молитви
На завершення владика звернувся до спільноти словами, які є молитвою Церкви вже століттями:
«Прийди до нас, Духу Святий! Царю небесний, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни…»
Це прохання — і до Духа, і до нас самих: щоб ми дозволили Йому діяти, вести, освячувати. Бо лише тоді ми справді живемо повнотою християнського життя.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ