«Дозвольмо собі керуватися у житті любов’ю, як у захисників України», — владика Богдан Дзюрах на Святі Карла Великого в Аахені
Кілька місяців після вручення українському народові Відзнаки Карла Великого в Аахені (Німеччина), де похований «перший великий європеєць», знову говорили про Україну, вшановували Героїв-захисників і молилися за мир в нашій Батьківщині.
Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах був почесним гостем у м. Аахен та в однойменній дієцезії на цьогорічному Святі Карла Великого — короля Великої Римської імперії, визначного представника династії Каролінгів, зачисленого до лику блаженних Католицької Церкви. Про це інформує пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
«Доброзичливий посланець миру»
У неділю, 28 січня 2024 року, в катедральному храмі м. Аахена, де перебувають мощі Карла Великого, владика Богдан очолив Святу Літургію та виголосив проповідь. Вітаючи апостольського екзарха, місцевий правлячий єпископ владика Гельмут Дізер пригадав усім присутнім про триваючу російську агресію проти України та відзначив зусилля владики-гостя у справі підтримки страждаючих від війни співгромадян на Батьківщині та в країнах Західної Європи, назвавши його «доброзичливим посланцем миру, порозуміння та підтримки».
У своїй проповіді, яку місцеві оглядачі назвали «Проповіддю про велич людини та безумовну любов», владика Богдан провів паралелі між історичним контекстом життя і діяльності Карла Великого та сучасними подіями в Європі, запросивши присутніх застановитися над тим, у чому полягає справжня «велич» людини.
У чому полягає «велич людини»?
На думку проповідника та у світлі особи Карла Великого, якого ще називають «першим великим європейцем», людська велич ґрунтується не на особистих талантах чи територіальних здобутках, а на величі духу, яка перевершує кожну людську слабкість, кожну невдачу і всі переступи, бо вона, зрештою, відображає велич Божу і робить її відчутною для сучасників. Послух Божим законам та сповідування Його своїм життям і смертю — ось що, — за словами проповідника, — становить справжню велич кожного віруючого і робить його дороговказом для інших. Як приклади апостольський екзарх навів інших святих в історії Церкви, яких ми знаємо як покровителів Європи і які трудилися задля духовного відродження, примирення та порозуміння між народами європейського континенту.
Не вдасться знищити українську мрію
Згадуючи особу Карла Великого, який присвятив усе своє життя становленню християнської Європи, апостольський екзарх поставив за приклад жертву Героїв Небесної сотні, які, можливо, були першими, хто віддав своє життя під стягами Європейського Союзу під час Революції гідності на Майдані незалежності в українській столиці. «Єдина їхня „провина“ полягала в тому, що вони зробили мрію про Європу своєю власною і прагнули втілити її у власному житті і у житті власного народу», — підкреслив український єпископ.
У наших часах «новітній диктатор» прагне цілковито знищити цю мрію, проте, йому це не вдасться, доки «Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться», — наголосив апостольський екзарх, цитуючи відомий вислів Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. «Доки Україна стоїть, бореться і молиться, інші народи Європи можуть жити в мирі і безпеці», — зауважив проповідник, додавши, що європейці не покинули своїх братів і сестер в Україні напризволяще: «Навпаки: Європа сьогодні стоїть на боці України; Європа бореться і змагається спільно з нами за мир; Європа молиться з нами і за нас», — підкреслив проповідник, висловивши при цьому щиру вдячність німецькому народові за витривалу і великодушну підтримку українського народу.
Керуватися у житті любов’ю захисників України
На завершення своєї проповіді владика Богдан пригадав сучасних захисників України, які своєю посвятою дають усьому світові приклад справжньої величі, яка є величчю любові, що про неї казав Господь Ісус: «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Йо. 15, 13).
«Дорогі друзі, дорогі сестри і брати! Сьогодні ми схиляємо коліна перед такою любов’ю — в дусі чи в реальності — як це відбувається в Україні, коли люди стають на коліна перед трунами полеглих воїнів — у церквах, на цвинтарях чи вздовж вулиць, якими проходять похоронні процесії. Дозвольмо собі надихатися і керуватися цією любов’ю, бо тільки з такою любов’ю пов’язана обітниця тривалого миру і милосердної справедливості», — зазначив проповідник і закликав присутніх на Літургії молільників: «Не піддаваймося спокусі малодушності, кажучи: „Я маленька людина, від мене нічого не залежить!“. Кожен з нас здатний і обдарований творити великі справи, якщо з великою любов’ю виконуватимемо навіть найменші послуги у своєму повсякденному житті. У вогні правди і любові наші вчинки будуть випробувані, зважені та оцінені. Нехай наші вчинки будуть придатними і корисними для будівництва нової Європи!», — сказав на завершення владика Богдан.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ