СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Зустріти Христа — це завжди зустріти Любов», — владика Степан Меньок у Сиропусну неділю
Проповідь, яку владика Степан Меньок, екзарх Донецький, виголосив під час Архиєрейської Божественної Літургії в храмі Святого Володимира у місті Запоріжжі в Сиропусну неділю, 14 березня 2021 року Божого.
Від завтрашнього дня починається Великий піст, названий Великим, тому що це найдовший час посту, який триває майже 40 днів. Його також називають Великоднім постом — піст перед Великоднім днем, тобто Святом Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.
Сьогоднішню неділю Свята Церква називає Сиропусною. Назва Сиропусна походить від слова «допуст» — дозвіл. Тиждень перед М’ясопусною неділею називається М’ясопусним, тому що дозволялося на вживання м’ясних страв, а вже у тиждень перед Сиропусною неділею дозволялось вживання молочних страв, тому в цей тиждень святкували Масляну — гуляння і пісні, адже наступного дня вже починався Великий піст.
Вигнання Адама із Раю
Ця неділя звертає нашу увагу на вигнання Адама з раю. Ось що читаємо на вечірні перед Сиропусною неділею:
«Сидить Адам навпроти раю, ридаючи, й оплакує свою наготу: Горе мені, обманеному й окраденому, та й обезславленому лукавою спокусою! Горе мені, що через свій нерозум став нині нагим і бідолашним! О раю, вже не скуштую твоєї насолоди, вже не побачу Господа Бога мого і Творця! Піду бо в землю, з якої взятий! Щедрий і милостивий, благаю тебе: Помилуй мене упалого.
Вигнаний Адам з раю заради їжі, сидить навпроти нього і плаче; постогнує покаянним голосом та промовляє: Горе мені! Що ж це я окаянний втратив? Одну лише не зберіг Господню заповідь і втратив усі блага! Раю святий, насаджений задля мене, зачинений же заради Єви! Моли Творця твого, що й мене створив, щоб і мені милуватися твоїм квіттям. Тому й каже Спас до нього: Не бажаю погибелі мого створіння, але хочу, щоб воно спаслося і прийшло до пізнання правди; нікого ж бо, хто приходить до мене, не відганяю».
Поради для посту від патріарха Йосифа Сліпого
Завтра починаємо Великий Піст — час застанови для кожного з нас. Приписи теперішнього посту не є такими строгими, як в давнину. Ось що написав блаженної пам’яті Патріарх Йосиф Сліпий 1966 року у Зверненні до вірних з нагоди введення нових приписів посту, які полегшували його у багатьох аспектах:
«Нехай ці великі полегші будуть одночасно й сильною спонукою та заохотою до покаяння та оминання гріхів і ображування Бога. Нехай пам’ятають вірні християни, що в родині, в якій затихла молитва і заникла практика посту і навіть забута пам’ять про нього, ледве чи живе християнський дух. Тому злагіднені пости нехай скріплять ревність у молитві, розважанні і богослужбах, у даванні милостині, у праці і в частих Святих Сповідях і Святих Причастях».
А ось що говорить про піст святий Йоан Золотоустий: «Яка користь з посту, якщо ми провели його без добрих діл? Коли хтось скаже: Я постив через цілу Чотиридесятницю! То ти скажи: Я мав ворога і примирився, мав звичку злословити і залишив її, мав звичку божитися і позбувся цієї поганої звички».
Змінитися внутрішньо
А коли б нас запитали: Чому відмовляєте собі в їжі, адже сам Христос сказав: Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину (Мт. 15, 11), що б ми на це відповіли?
Піст є як тілесний, так і духовний, тому що в ньому беруть участь як тіло, так і душа.
Піст є такий давній, як саме людство. Про піст згадує Святе Письмо як Старого, так і Нового Завітів. Постив Мойсей на горі Синай перед тим, як отримати від Бога Заповіді, постили ніневітяни в час пророка Йони. Приклад сорокаденного посту дав нам сам Христос, коли після хрещення в Йордані, перед своїм прилюдним виступом пішов на сорок днів в пустиню. У випадку з біснуватим хлопцем Спаситель наголосив апостолам, які не могли вигнати біса, що цей рід злих духів виганяється тільки молитвою і постом.
Піст є корисним, але тільки тоді, коли іде у парі з наміром людини змінитися внутрішньо: стати кращим, людянішим, зробити крок вперед у напрямку святості… Ми повинні усвідомити, що всі приписи посту: відмова від м’яса й інших страв, які нам дуже смакують, доземні поклони та довгі богослужіння мають на меті змінити внутрішньо кожну людину.
Основа навернення — серце людини
Тілесний піст освячує тіло і робить його храмом Святого Духа. Каже Святий апостол Павло у Першому посланні до Коринтян: «Хіба ж не знаєте, що ваше тіло — храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога» (1 Кор. 6, 19).
Духовний піст має на меті навернення серця: «поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі. Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа» Бога вашого, бо він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, — і уболіває над нещастям» (Йоіл 2, 12–13).
Згідно з духовністю Біблії, серце людини залишається джерелом її свідомих і вільних дій як мислячої істоти, місцем її остаточних рішень, неписаного закону. Серце — місце, де людина зустрічається з Богом. Молимося: «серце чисте утвори в мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму» (Пс. 50).
Наші серця стали затверділими і байдужими до чужого горя — в цьому найбільша трагедія людства. Нема любові, бо нема людського серця, а тільки егоїзм, шукання власної вигоди і задоволення, а якщо таке знаходимо і в Церкві, то це справді трагедія.
Не може ненависть зустріти Любов
Ціль посту — гідно і достойно зустріти воскреслого Христа. Зустріти Христа — це завжди зустріти Любов. А Любов може зустріти лише любов. Не може ненависть зустріти Любов, і байдужість до свого ближнього не зможе зустріти Божу Любов.
Як влучно говорять про це слова покаянної молитви Святого Єфрема Сирина, які ми мовимо в часі Великого посту, б’ючи поклони:
«Господи й Владико життя мого, дух млявости, недбайливості, владолюбства і пустомовства — віджени від мене.
Духа же ціломудрія, покори, терпеливости й любові — даруй мені, недостойному рабу твоєму.
Так, Господи Царю, дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний навіки. Амінь».
В цій давній молитві знаходимо глибоке пояснення мети посту. Піст без любові до ближнього не принесе очікуваних плодів.
В часі цього Великого Посту стараймося бути з усіма в мирі, позбудьмось у Сповіді гріхів, приймімо Святе Причастя, і Бог миру замешкає в наших серцях, як на своєму престолі слави. Очистімо наші серця від грішних і лукавих думок, бо тільки чисті серцем побачать Бога.
Амінь.
† Степан Меньок,
екзарх Донецький
14 березня 2021 року,
у Сиропусну неділю або Неділю Прощення,
храм Святого Володимира,
м. Запоріжжя
