СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЗаохочення на святий Великий піст для воїнів, капеланів, волонтерів та всіх людей доброї волі
Владика Михаїл Колтун як керівник Департаменту військового капеланства УГКЦ звернувся із заохоченням до військовослужбовців, капеланів, волонтерів та усіх людей доброї волі на початок Великопосної мандрівки назустріч Воскреслому Господу і Спасу нашому Ісусові Христові.
ЗАОХОЧЕННЯ
преосвященного владики Михаїла Колтуна, єпарха Сокальсько-Жовківського,
Дорогі наші воїни,
волонтери та всі люди доброї волі,
всечесні отці-капелани,
Сьогодні, розпочинаючи Великий піст, ми з вами у вірі вирушаємо у мандрівку до великого і світлого торжества Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. На цій дорозі ми хочемо бути разом з вами у вірі, в надії і любові. Не легкий це вибір як для нас, так і для вас. Але коли ми хочемо пройти наш шлях від внутрішньої до зовнішної перемоги, то мусимо перемогти себе і повірити в силу Божої і нашої жертви, яку ми разом з вами маємо чинити, змагаючись в собі і з собою в часі посту. Змагаючись з собою, маємо повірити, що Бог хоче через нашу Йому довіру привести нас до перемоги над собою, щоб ми стали добрими, чесними, сумлінними, в любові до Бога і ближнього. В цьому стані на другому етапі до перемоги зовнішної ми маємо запевнення від Бога: «В малому ви були вірні, поставлю вас над великим. Ввійдіть в радість Господа» (пор. Мт. 25, 23). В цьому нехай полягає наш піст: відрікаючись гріха, творити добро. І коли будемо докладати зусиль, щоб наші думки були чистими, а слова чесними, обов’язок служіння сумлінним і святим, то наша перемога буде такою; «вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали» (Євр. 11, 33–34).
В часі посту, наших внутрішніх і зовнішніх змагань не знеохочуймося, але і це перемагаймо: «Бадьоріться! Я бо подолав світ» (Йо. 16, 23).
Нашою відданою та щирою службою, нашою діяльною любов’ю до України, нашою невтомною працею та братньою відповідальністю один за одного ми наближаємо цей світлий день. І хоча, по-людськи дивлячись, нам важко його розпізнати в неосяжній будучності, наша віра дозволяє нам впевнено долати цей шлях з надією на Божу підтримку.
Об’єднані з вами в молитві, озброєні стриманістю від усякого зла та щедрими ділами милосердя, вирушаємо сьогодні стежками Великого посту в напрямку дня нашої остаточної перемоги.
Нехай Пресвята Богородиця візьме нас усіх під свій материнський покров, благаючи для кожного усіх необхідних благодатей.
