За участі владики Богдана Манишина відбулася проща до Воледовголуцької ікони Пресвятої Богородиці
15 вересня 2024 року, за щорічною традицією відбулася проща до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці в селі Воля Довголуцька, що на Стрийщині.
Святкування розпочалися нічними чуваннями у суботу ввечері. А в неділю, 15 вересня, Архиєрейську Божественну Літургію з цієї нагоди очолив владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії УГКЦ, як зазначає місцева єпархіальна пресслужба.
«Глянув на нього з любов’ю…»
Звертаючись до присутніх з проповіддю, владика Богдан застановився над євангельським уривком неділі — розмовою Ісуса і багатого юнака. За словами єпископа, найважливіше в тій зустрічі є те, що Ісус глянув на юнака з любов’ю: «Він не дивився на нього через призму його заслуг, медалей пошани, авторитету чи іншого визнання. Ісус дивився в глибину його душі і полюбив його. Він не тільки говорив йому про вічне. Ісус любив, і проблема юнака в тому, що він не побачив того люблячого погляду. Ми можемо себе зловити на тому, що хтось нас може любити, часом строго ставлячись до нас, намагаючись сформувати в нас добру людину. Нас люблять, ми того не помічаємо. Дуже важливо це пережити і знати це, що коли ти любиш, коли хтось тебе любить і тобі каже „я тебе люблю“, це означає, що ти не помреш. Бо Бог є любов, а Бог є вічний. Бо коли ти не побачиш люблячих очей Ісуса, то немає сенсу щось продавати і роздавати. Без потреби. Коли не усвідомлюєш того, що Христос для тебе зробив, про якусь досконалість нема мови».
Бог не може не любити
Далі проповідник наголосив, що апостол Павло в посланні до коринтян засвідчив про те, що Бог, будучи багатим, задля нас став убогим, щоб ми його убогістю розбагатіли. Він полюбив і віддав для нас усе. «Юнак не зрозумів того, що все у цьому житті походить від Бога, не від нього, а від Бога. Він сам себе в Царство Боже не запхає, того не усвідомлює, бо є Бог, а є Божі речі. Від нас залежить послух Богові. Ісус любить нас не за те, що ми чого-небудь дотримуємося. Він любить нас, бо Він не може не любити. Це Його природа. Бог бере нашу природу і хоче, щоб ми стали учасниками Його природи і питає чи ти цілісно можеш піти за мною», — підкреслив єпископ.
«Хто ж тоді може спастися? — запитали апостоли. Адже цей юнак відігравав у суспільстві неабияку роль. Учні бачать перед собою непересічну людину, що має владу на високому соціальному щаблі. Хто ж тоді може спастися? Ісус каже: „Неможливе в людини — можливе в Бога“. І коли ми залишаємо задля Христа все, то ми пізніше отримаємо все. Будьмо певні, Господь дасть нам жити. Для тих, кого любили, кого любимо, і те, що ми любимо, ми отримаємо. Він це обіцяв. Але чи ми зробимо той крок, а чи не зробимо, вже буде залежати від нас. І хай цей наш добрий вибір буде завжди Богом благословенний», — сказав владика Богдан, завершуючи проповідь.
Благодійний концерт на підтримку ЗСУ
По завершенні богослужіння присутнім прочанам було уділено відпуст, а насамкінець відбулося водосвяття, після якого владика Богдан окропив усіх свяченою водою.
Накінець відбувся благодійний концерт «З Богом переможемо». Для учасників прощі патріотичні пісні в підтримку наших воїнів заспівав юний волонтер, вихованець Державної хорової капели «Дударик» Юрій Напора зі Львова, який від початку повномасштабної війни дав 270 сольних концертів містами та селами Львівщини і передав понад 5 млн гривень для ЗСУ.
Довідка
Історія Воледовголуцької чудотворної ікони сягає коренями XVIII ст. Два мешканці Волі Довголуцької, в′їжджаючи до села, побачили видіння — Божу Матір з дитятком на руках у великому сяйві. Місцевий священик порадив їм звернутися до маляра і так була написана ікона, яку урочисто помістили в храмі. За посередництвом ікони почали відбуватися чуда.
До Волі Довголуцької приходили прочани. У 1902 р., на одній з прощ був присутній митрополит Андрей Шептицький. Після падіння радянського комуністичного режиму з 1998 р. прощі відновилися і відбуваються щороку в неділю після Різдва Пресвятої Богородиці.
У червні 2001 року, перебуваючи у Львові, папа Іван Павло II поблагословив корони для Воледовголуцької чудотворної ікони. Коронація відбулася 23 вересня 2001 року.
Фото: Олег КоверданПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ