«З нами Бог!» Різдвяне послання єпископів Коломийської єпархії УГКЦ

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

владик Василя Івасюка та Петра Голінея,
єпископів Коломиської єпархії УГКЦ

Всечесному духовенству,
преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам,
захисникам і захисницям України

Христос Рождається! Славімо Його!

Дорогі в Христі!

«З нами Бог»
(Мт. 1, 23)

Вітаємо Вас із Різдвом Христовим та Новим 2024 роком! Входячи у черговий відлік земного часу, пам’ятаймо пророчі слова Ісаї, які повторює євангелист Матей: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить „З нами Бог“» (Мт. 1, 23).

Лоно Діви Марії стає притулком вічному Богові, а печера Вифлеєму — Його першим помешканням на Землі. Ангели славлять Новонароджене Дитя, пастухи і волхви йдуть за провідною зіркою, аби вклонитися Спасителю. А жорстокий цар Ірод чатує, щоб Його вбити. Через кроваве переслідування Ісус змушений стати втікачем-біженцем. Ця святкова подія по-новому перегукується з трагічними реаліями, які сьогодні проживаємо.

Різдво Христове викликає у нас радість, підкріплює надію. Його святкування вкотре дає можливість зустрітися з батьками, рідними, близькими, але разом із тим, ми відчуваємо тривогу через війну в Україні і розпалювання інших війн у світі.

Сучасний «Ірод», прикриваючись християнськими гаслами, знищує український народ. Однак, у тих нищівних обставинах нам відкриваються очі на вірного союзника, який діє без жодних власних інтересів. Ним є народжений Месія, який приходить у світ, щоб нагадати, що Бог Отець завжди з нами.

Впродовж майже двох років повномасштабного вторгнення ми стали країною суцільної рани, болю і скорботи за незнайомих, але таких рідних братів і сестер по всій країні. Часткова окупація, втрати й еміграція, які торкнулися кожного, іноді опускають наші руки і сподівання на Божий супровід. Але дозвольте сьогодні своєму серцю по-щирому пройнятися звісткою ангелів. «З нами Бог!». Живий. Обтяжений. Засмучений. Розуміючий. Страждаючий. Терпеливий. Всесильний. Люблячий. «3 нами Бог!» і це перша причина, чому Україна продовжує триматися.

Зверніть у цей день свій погляд на Пресвяту Родину, яка не мала достатньо фінансів і можливостей йти дорогою біженців, захищаючи свої життя. Нехай їхній шлях, переповнений труднощами і небезпеками, нагадує вам про повсякчасну Божу опіку.

Чергова спроба геноциду нашого народу змусила найкращих українських синів і дочок стати на захист кожного з нас. У цій боротьбі ми втрачаємо найцінніші хвилини з рідними, молодість, безтурботне дитинство, а найголовніше — життя. Кожен день нас очікують болючі хрести, які продовжуємо нести задля світла й перемоги. Посеред проблем, падінь та невдач будьмо певні, що наше спасіння — Ісус з Вифлеєму. Його головною наукою є заклик: «Покайтеся», тобто наверніться від гріха і Я буду з вами.

У молитві до Небесного Отця не полишаймо благати: «Отче наш, змилуйся над нами й Україною. Відведи лихо і помилуй у хвилини хвороб та смерті. Огорни нас своїм милосердям. Подбай про біженців, переселенців і полонених. Скріпи наших захисників, завдяки яким ми живемо в борг, і не дай нам його забути. Оберігай кожного з них через своїх ангелів-хоронителів. Воздай найвищу відплату полеглим у бою за їхню жертовну любов. Згадай, Господи, невинно вбитих й осиротілих від втрат. Допоможи у єдності дочекати повернення справедливого миру і попри нестримний біль та гнів не згубити своєї душі».

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», випроси нашим воїнам Божого милосердя і перемоги над злом на захисті України.

Благодать новонародженого Немовляти Христа, Бога Вседержителя, Його благословення і любов нехай завжди перебувають з усіма вами. Амінь!

Христос Рождається! Славімо Його!

† Петро Голіней,