СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЯким чином боротися із втомою і знеохоченням у чиненні добра? Відповідає владика Богдан Дзюрах
Яким чином боротися із втомою і знеохоченням у чиненні добра? Відповіді саме на це запитання присвячений черговий духовний роздум із серії «Слово на дорогу» владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії.
«Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо. Отож, поки маємо час, робімо добро всім, а зокрема рідним у вірі» (Гал. 6, 9–10).
Кожна добра справа вимагає праці, але до праці слід додати ще витривалість. Бо, зробивши один-два перші кроки, навіть з запалом і ентузіазмом, ніколи не осягнемо вершини, якщо не крокуватимемо далі, крок за кроком, витривало і незважаючи на труднощі та перешкоди.
Звичайно, це не означає, що, чинивши добро, не будемо відчувати втоми. Але є втома, яка провадить до знеохочення і відступу, а є втома, яка має в собі надію, втома, яка не заторкає людського духа і людської волі, паралізуючи їх, а тільки людське тіло, яке потребує перепочинку, а отримавши його, досить швидко відновлюється до наступних дій.
Силою, яка захищає нас від втоми, що може легко перейти у резиґнацію, є любов. Матір, яка любить своїх дітей, не втомлюється «робити добро» для своїх дітей, опікуватися ними, служити їм ніжною і терпеливою любов’ю. Така праця обов’язково принесе плоди благословення від Бога і, як правило, — вдячність від людей. А навіть якщо людської вдячності забракне, людина не відчуватиме спустошення, бо нагорода за добро укрита вже в самому добрі, яке походить від Бога і наближає нас до Бога, — джерела всякого добра і самого Добра.
Так само захисники Вітчизни, які ціною великих зусиль і жертв запевняють мир і свободу нашого народу, попри фізичну втому, продовжують своє служіння, нераз посеред вкрай важких і виснажливих обставин, які нам навіть годі уявити. Те, що дає їм силу залишатися на своїх місцях, це — віра в перемогу правди і добра та самовіддана любов до ближніх, до рідного народу.
Така любов, хоч починається від служіння своїм рідним, «рідним у вірі», рідним по крові і по духу, насправді приносить благодатні плоди для усього людства, бо через неї Боже царство торує собі шлях у нашому хворому і спраглому Божої та людської любови світі.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
