Вийшла друком книга владики Йосифа Міляна «З нами Бог»

13 березня 2021

Цими днями вийшла друком книга владики Йосифа Міляна «З нами Бог». На її сторінках читач зможе ознайомитись із доповідями, промовами, пастирськими посланнями та інтерв’ю єпископа-помічника Київської архиєпархії владики Йосиф Міляна. Книга показує владику як монаха, єпископа, патріота України, душпастиря молоді та мігрантів.

В описі книги зокрема йдеться про таке: «На своєму життєвому шляху — у підпіллі, душпастирстві, служінні молоді й мігрантам — владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київський, залишив слід у душах багатьох людей — вінчав, хрестив дітей, наставляв на добру дорогу, підтримував у важку хвилину, розраджував у горі… З цієї книжки, до якої увійшли доповіді, промови, послання та інтерв’ю владики Йосифа, кожен зможе більше довідатися не тільки про життя і служіння владики, а й про становлення, розвиток, основні засади душпастирства молоді та мігрантів в УГКЦ».

У передмові читач знайде авторський життєпис владики Йосифа. Починається він словами: «Роблю все, що можу, а на що мені бракує сили — моє уповання на Господа. У всьому, що роблю, присутній Бог». Далі читаємо наступне: «З невеликого села на Львівщині до стольного Києва, від простого селянського сина з багатодітної родини до князя Церкви провадив Господь того, хто на Божий поклик за прикладом Богородиці відповів „Так“. Майбутній владика Йосиф народився 6 липня 1956 р. в селі Добряни, що у Городоцькому районі на Львівщині. Він став першим сином в греко-католицькій родині Степана і Стефанії Мілян. У хрещенні отримав ім’я Іван. Родина була багатодітною, після нього народилися ще сестра Марія та брати Володимир, Степан і Ярослав.

Далі по тексту читач знайде інформацію про роки дитинства, юності та дорослого життя владики Йосифа. Зокрема увагу привертає опис про покликання його до священничого служіння, яке розпочалося ще за підпілля УГКЦ: «Я нічого не казав батькам ані коли пішов у семінарію, ані коли став монахом. І коли був висвячений 30 грудня 1984 року на священника, мої батьки нічого про це не знали. Вони довідалися майже через три роки, аж приблизно 19 грудня 1987 року. Студити тоді збудували в Брюховичах будинок, туди отець Севастіян забрав з Добрян свою маму. Дмитрухи до нас родина, то мої батьки згодилися на запрошення поїхати подивитися на ту хату, де вони мешкають. Коли приїхали мої батьки, то зустріли там отця Юліана Вороновського, поговорили, а коли довідалися, що зараз буде Служба Божа (а то Миколая, перед Різдвом), попросили про сповідь. Поки батьки сповідалися, я вдягнувся в ризи і приготував Службу, коли батьки зайшли до кімнати, почав служити. Так мої батьки взнали, що я вже священник. Тепер собі думаю, що то було трохи немудро, що можна було довести батьків до чогось непередбачуваного. Але було, як було. Служба відбулася, вони довідалися, що я вже священник, тато дуже тим перейнявся, мама ж якось легше перенесла, казала: треба було того очікувати, його поведінка вказувала, що воно колись станеться», — згадує архиєрей.

Серед змісту книги є також публікації на тему монашества та священства владики Йосифа, його праці з молоддю, громадянської позиції, душпастирської праці з мігрантами та будівничого Патріаршого собору воскресіння Христового УГКЦ у Києві. Читач матиме нагоду ознайомитись із архиєрейським листом владики до отців і братів Студійського Уставу, а також з подячним словом з нагоди його хіротонії.

Над видавництвом книги та її упорядкуванням працювали; о. Юстин Бойко, студит, о. Андрій Гах, о. Роман Ільницький, Анна Ященко, Ольга Хворостовська, Олена Гижа, Юлія Гаєвська.

Про презентацію книги повідомимо згодом.

За матеріалами Київської архиєпархії УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ