Вперше у Швеції відбулися священничі свячення душпастиря для УГКЦ

30 листопада 2025

У неділю, 23 листопада 2025 року, українська парафія у Стокгольмі стала свідком історичної події — вперше на території Швеції для українців відбулися священничі свячення. Диякон Миколай був висвячений на священника під час Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії.

Вперше у Швеції відбулися священничі свячення душпастиря для УГКЦ

У своїй глибокій духовній науці владика Богдан звернув увагу на силу віри, яка не замикається лише у приписах, але веде людину до особистої зустрічі з Христом. Про це інформує пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.

«Жива віра, що торкається Бога»

«Віра є Божий дар, але віра також зростає разом з нами. Наша віра дана нам як світло на нашій дорозі, але часами це світло тьмяніє. Саме тому ми потребуємо постійного відновлення», — мовив єпископ Богдан Дзюрах.

Роздумуючи над євангельськими подіями (Лк.8, 41–56), владика підкреслив, що Бог не відкидає людину через її слабкість чи суспільні обмеження: «Бог не є Богом приписів і ритуалів. Він знає страждання людини. І ця жінка є прикладом віри, яка дозволила Богові діяти вільно і дарувати їй спасіння і мир».

Звертаючись до кожного присутнього, архиєрей закликав: «Наблизьтеся до Ісуса, станьте перед Ним на коліна, відкрийте перед Ним рани й дозвольте, щоби Він доторкнувся до вас. Тоді будете відходити спасенними, умиротвореними і принесете мир для ближніх».

Віра сильніша за смерть

У другій частині проповіді владика нагадав про віру Яіра — віру, яка зіштовхується з трагедією, але не здається. Цей образ став особливим посланням для вірних, що переживають біль втрат, війну та інші випробування:

«„Не бійся, тільки віруй“ — ці слова Христос каже і сьогодні», — мовив до людей єпископ, показуючи, що ніколи не пізно боротися за воскресіння і довіряти Богові, навіть коли по-людськи немає надії.

Історичні свячення у Швеції

Особливим моментом богослужіння стало рукоположення диякона Миколая у священника, що, за словами проповідника, є знаком присутності Бога між людьми. Адже душпастир буде Божим знаряддям, знаряддям Його любови, Його милосердя, Його благодаті.

Владика Богдан також підкреслив велич і відповідальність цього служіння. «Божий Дух тебе перемінить назавжди і дасть тобі силу та владу, а ти використовуй її, щоб сприяти зустрічі людей з Богом. Нехай твоє священство принесе щедрі плоди для багатьох людей, яким ти допомагатимеш зустріти Ісуса і осягнути спасіння та зцілення», — звернувся архиєрей до о. Миколая.

Новопоставленого священника єпископ довірив під покров Пресвятої Богородиці та двох блаженних — свщмч. Климентія Шептицького та свщмч. Петра Вергуна. Символічно, той самий день — 23 листопада — є річницею призначення о. Петра Вергуна апостольським візитатором для українців у Нмеччині та Скандинавії.

Довідка

Перші відомі відправи у Швеції відбулися вже у 1950-х роках: Апостольський Генеральний Вікарій о. ван де Мале служив українські Літургії на Різдво 1950 та, ймовірно, 1952 року. У наступні десятиліття українських вірних відвідували священики з Європи — з Німеччини, Бельгії, Ватикану, пізніше також із Польщі. Серед них: о. Максим Маурітссен (1956), о. Мирослав Марусин (кінець 1960-х — 1970-ті), о. Данило Дзвоник, о. Григорій Фуканчук, о. Іван Глинка та інші. Їхні поодинокі візити, хоч і рідкі, стали фундаментом майбутнього українського душпастирства.

Новий етап розпочався у 1980-х роках, коли через політичні події до Швеції прибуло більше українців із Польщі. Під час потреби у Святих Таїнствах вони звернулися до Апостольського Екзархату в Німеччині, і 1983 року о. Йосиф Казанова-Марторель став регулярним «доїжджаючим» священиком у Швеції та Скандинавії. Того ж року українці Скандинавії увійшли до складу Апостольського Екзархату для українців візантійського обряду в Німеччині й Скандинавії.

У 1990-х роках життя Церкви активізувалося: прибували нові емігранти з незалежної України, зростали громади, відбувалися урочистості, зокрема святкування 1000-ліття Хрещення Русі (1988). Після виходу на пенсію о. Йосифа душпастирство продовжив о. Стефан Воротняк (до 2001 року).

Важливим стало 2001–2003 роки, коли новопризначений екзарх владика Петро Крик відвідав Скандинавію та сприяв створенню постійного українського душпастирства. У 2003 році на постійне служіння до Швеції був направлений перший священик з України — о. Мирослав Костів. Подальший ріст громад зумовив призначення у 2019 році ще одного душпастиря — о. Андрія Мельничука.

Сьогодні українська греко-католицька присутність у Швеції охоплює кілька міст: Стокгольм, Оребро, Мальме, Крістіанстад, Ґетеборґ, Векше, Уппсала, Лулео та Умео. Регулярні Літургії, душпастирські візити, катехизація, реколекції, паломництва, праця з дітьми й молоддю, підтримка хворих та самітніх — все це формує живу і молитовну спільноту.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ