Владика Володимир Паска

Єпископ-помічник Філадельфійської архиєпархії, титулярний єпископ Тиґіллави

Народився	29 листопада 1923 року в м. Елізабет (штат Нью-Джерсі, США).
Священичі свячення	2 травня 1947 року із рук Високопреосвященного владики Костянтина Богачевського, митрополита Філадельфійського.
Єпископська хіротонія	19 березня 1992 року із головним святителем митрополитом Філадельфійським Стефаном Суликом та співсвятителями Інокентієм Лотоцьким, єпархом Чиказьким, і Василем Лостеном, єпархом Стемфордським.
Помер	16 серпня 2008 року в м. Філадельфія (штат Пенсильванія, США).

Владика Володимир народився 29 листопада 1923 року в м. Елізабет (штат Нью-Джерсі, США). У 1936 році вступив до підготовчої семінарії Святого Василія у м. Стемфорд (штат Коннектикут, США), яку закінчив у 1940 pоці, відтак навчався в колегіальній семінарії Святого Чарльза протягом 1940–1941 років, в колегіальній семінарії Святого Василія у м. Стемфорді впродовж 1941–1944 років, де отримав ступінь бакалавра філософських наук. У 1944–1947 роках вивчав богослов’я в Католицькому університеті Америки у м. Вашингтоні (США).

Священиче служіння

2 травня 1947 року в катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у м. Філадельфії (штат Пенсильванія, США) отримав Таїнство Священства із рук Високопреосвященного владики Костянтина Богачевського, митрополита Філадельфійського.

Протягом 1947–1951 років викладав англійську мову і літературу у Стемфордській семінарії Святого Василія. Водночас навчався у Фордгемському університеті (м. Нью-Йорк, США) на факультеті мистецтва і наук, де отримав ступінь магістра зі середньовічної літератури. У 1948 році призначений сотрудником парафії Святого Духа у Брукліні (м. Нью-Йорк, США). Відтак у 1951–1952 роках виконує служіння пароха церкви Святого Духа у м. Честер (штат Пенсильванія, США), а в 1952–1955 роках став парохом церкви Святого Володимира в м. Елізабет (штат Нью-Джерсі, США). Водночас впродовж 1953–1955 років був членом архиєпархіальної Адміністративної Ради Філадельфії. З 1955 по 1958 роки, виконуючи парафіяльні обов’язки, повернувся до викладання англійської мови і літератури в семінарії Святого Василія. Опісля, у 1958–1961 роках виконував обов’язки економа у новоствореній Стемфордській єпархії і водночас був парохом церкви Святого Володимира у м. Гемстед (штат Нью-Йорк, США).

У 1961–1971 роках — канцлер і генеральний вікарій новоствореної єпархії Святого Миколая в м. Чикаго (штат Іллінойс, США). У 1963 році Папа Римський Павло VI проголосив Володимира Паску почесним прелатом і надав йому церковний титул монсеньйора. З 1975 по 2006 рік був судовим вікарієм Філадельфійської архієпархії.

Впродовж 1971–1975 років вивчав канонічне право в Католицькому університеті Америки у м. Вашингтоні (США), де отримав ступінь доктора. В той час виконував також обов’язки директора покликань митрополії. У 1975–1984 роках викладав канонічне право в Католицькому університеті Америки.

У 1979 році був призначений ректором Української католицької семінарії Святого Йосафата у м. Вашингтоні. На цій посаді перебував до 1984 року. У 1980 році призначений судовим вікарієм архиєпархіального трибуналу. У період між 1975 та 1977 роками виконував обов’язки консультора Комісії ревізії Кодексу східного права. В 1984–1992 роках здійснював душпастирське служіння пароха церкви Святого Михаїла у м. Черрі Гілл (штат Нью-Джерсі, США).

Єпископська діяльність

24 січня 1992 року Папа Римський Іван Павло II призначив отця Володимира Паску єпископом-помічником Філадельфійської архиєпархії, титулярним єпископом Тиґіллави. 19 березня 1992 року відбулася його Архиєрейська хіротонія. Головним святителем став митрополит Філадельфійський Стефан Сулик, а співсвятителями — єпископи Інокентій Лотоцький, єпарх Чиказький, і Василь Лостен, єпарх Стемфордський.

29 листопада 2000 року Папа Іван Павло II прийняв зречення з уряду єпископа-помічника Володимира Паски у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Після відставки продовжував працювати у церковному суді, а також працював над перекладом історії української церкви.

Помер 16 серпня 2008 року, після п’яти місяців хвороби. Похоронні богослужіння відбулися 20–21 серпня цього ж року у катедральному храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у м. Філадельфія. Похований на кладовищі Ленгхорн.