СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Володимир Груца у Львові взяв участь у вшануванні пам’яті жертв політичних репресій
У Львові відбулася екуменічна молитва за жертв політичних репресій. До події долучилися ті, хто зазнав переслідувань, провів роки у таборах, а також представники духовенства, влади та усі небайдужі.
«Сьогодні ми даруємо жертвам нашу молитовну пам’ять і дякуємо також тим, хто вижив і став предтечею Незалежної України», — наголосив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Володимир Груца.
Відтак владика Володимир підкреслив значення молитовної пам’яті у ставленні до невинних жертв, яка не завершується лише у цьому світі: «Бути жертвою — це на перший погляд приниження, терпіння, невинна смерть. Але подивімося на це християнськими очима. Людина створила Страсний тиждень. І Ісус Христос був засуджений, як злочинець, не маючи складу злочину. І Його ніхто не захистив. Він помер. Але Він Воскрес. І цього вже ніхто не може змінити. Коли ми сьогодні стоїмо на цьому місці біля пам’ ятника — ми молимося і пам’ятаємо про тих жертв, які віддали своє життя може найперше за те, що були людьми, за те, що народилися, ходили по цій нашій рідній землі. Також за те, що були християнами. Наслідували і жили певними етичними вартостями. Мало-хто пригадує тих, хто їх вбивав і знищував. Але ми як велика християнська родина молитовно згадуємо про тих, кого вбили. Ми даруємо їм нашу молитовну пам’ ять і дякуємо тим, хто лишився живий».
До заходів долучився також заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко. Він разом із усіма поклав квіти до пам’ятника, а також зазначив: «Історія України показала чітку і просту відповідь — завдяки силам простих, сильних людей гуртувалися спільноти, гуртувалися об’єднання, які йшли і виборювали Незалежність України. Виборювали, захищали. І ніяких страх, ніякі інші інструменти, яких винаходили тисячі, не зміг це зупинити. Ніхто і ніколи на нашій землі не буде нам диктувати, якою мовою нам розмовляти, не буде нав’язувати нам чужу культуру, бо українська історія і мова пройшла через вогонь, складні випробування. Тому велика повага і шана тим, хто творив українську перемогу».
Довідка
День пам’яті жертв політичних репресій відзначають щороку у третю неділю травня згідно Указу Президента України від 21 травня 2007 року. Цього року цей день припав на 19 травня. Згадують постраждалих від політики радянської влади у 1920-1980-х роках.
За цей час за «політичними статтями» було заарештовано майже 1,5 млн осіб. Велику кількість із них розстріляли. Інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних лікарнях. Репресії торкнулися всіх верств — селян, науковців, політиків, військових, священиків, представників культури.
Найбільша кількість жерт репресій припадає на 1937–1938 роки. Тоді в Україні засудили 197 617 осіб, з них до розстрілу — 122 237 громадян. Вироки виносили позасудові органи — «трійки» НКВД. Для людей стали звичними нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу. Особа могла написати донос на колег, щоб ті не донесли на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами та родичами.
Радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів. На місцях поховань зводилися режимні об’єкти, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій — Биківнянський ліс під Києвом. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 1930-1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Поховали близько 100 тис. репресованих.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова» та Gazeta.uaПрес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
