СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Володимир Груца: «Сьогодні святий Альфонс Лігуорі вчить нас, як задля служіння Церкві можна залишити велику кар’єру»
Церква існує, тому що служить. З огляду на карантинні обмеження наші медичні капелани не можуть повноцінно звершувати своє служіння. Звичайно, нам необхідно дотримуватися встановлених приписів. Але ми, водночас, отримуємо звернення від пацієнтів, які не можуть знести терпіння без прийняття Євхаристії. Таким є служіння моєї Церкви! Задля цього святі люди залишали велику кар’єру, щоб нести місію Церкви. Вони цього вчать і нас! На цьому наголосив владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, на своїй фейсбук-сторінці з нагоди дня вшанування пам’яті св. Альфонса Лігуорі, засновника ЧНІ.
На переконання владики Володимира, святий Альфонс є чудовим вчителем сьогодення.
«Сьогодні, 1 серпня, родина Редемптористів в цілому світі святкує празник свого засновника та батька, св. Альфонса де Лігуорі (1696–1787). Ця багатогранна геніальна постать ще замало знана в українському суспільстві. Але його спадщина дуже актуальна», — написав архиєрей.
Життєпис святого Альфонса
За його словами, Альфонс був першою дитиною досить великої аристократичної родини. Хлопець був надзвичайно інтелектуально обдарований: у 16-річному віці здобув подвійний докторат із цивільного й канонічного права і став одним з найвідоміших адвокатів Неаполя, перед ним була велика кар’єра. Був у нього й неабиякий мистецький хист: Альфонс був поетом, музикантом, архітектором і живописцем. Однак несподівано програвши одну справу й розчарувавшись у цілій правовій системі, він побачив світ таким, яким він є насправді, і вирішив докорінно змінити свій спосіб життя.
Навернення Альфонса Лігуорі
Аристократ, каже він, стає душпастирем убогих та потребуючих людей. «Не всі потребуючі є бідні, адже можна мати все крім щастя". Проживши довге життя на землі, Альфонс постійно роздумував про смерть. Ми б могли відразу назвати такий стан депресією. Він не чекав на смерть, а дуже активно працював.
Приготування до смерті
Альфонс у творі „Приготування до смерті“ пише: „Запитаймо багачів, вчених, князів, цісарів, які вже відійшли до вічності, що вони туди забрали з собою з цього, чим так втішалися на землі? Всі скажуть, що нічого, цілком нічого“, — зауважив владика Володимир (Przygotowanie do smerci, Homo Dei 2011, 125).
«Зрозумілим є явище, що ніхто, навіть наймогутніший управитель, не може ліквідувати терпіння та біологічну смерть. Важливо, в якому стані людина зустрічається з вічністю. Спасіння людської душі пов’язане з прийняттям Євхаристії», — переконаний Львівський архиєрей.
Редемптористи: жертовне служіння до самої смерті
Праведний Митрополит Андрей Шептицький, який також покинув все, щоб здобути ще більше, в 1913 році запросив редемптористів, послідовників св. Альфонса, в Україну.
Єпископ-помічник Львівської архиєпархії у приклад наводить чудове свідчення з історії редемптористів, в якому йдеться про приклад служіння смертельно хворим людям.
«На Цитаделі серед військовополонених спалахнула епідемія тифу. Митрополит Андрей, оберігаючи одружених священників, звернувся до монашества з проханням духовного супроводу тим смертельно хворим людям. Зголосилося двоє отців-редемптористів: Іван Нагірний та Богдан Репетило. Обидвоє заразилися, о. Іван відійшов до Господа у віці 27 років, о. Богдан одужав. Похоронені на Личакові», — розповів він (пор. Руслан Піх / Олександр Шейко, І ми повинні за братів душі класти).
Церква існує, тому що служить...
«Можна по-різному оцінювати цей вчинок, але священики служили людям!!! Не є жодним мистецтвом знайти помилки, недоліки, які притаманні кожній людині. Не всі святі праведно починали своє життя, але праведно його закінчували. Скільки в історії було імперій, які зникли, а Церква існує, тому що служить», — наголошує єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
«Св. Альфонсе, товаришуй нам на дорозі до вічності, яка переплетена служінням!»- додав на завершення архиєрей.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
