СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Володимир Груца: «Різдво — це день, коли Божа любов входить в історію людського життя»
Впродовж свого життя на землі Ісус зазнав багато терпінь, які завершилися вже Його смертю на хресті. Тим самим Христос показав велику Божу любов і солідарність з кожною людиною: з тобою і зі мною. На цьому наголосив преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, під час проповіді до вірних в архикатедральному соборі св. Юра у Неділю перед Різдвом Христовим, 3 січня 2020 року.
«Загалом Різдвяний час є дуже радісним, бо сповнений багатьма гарними традиціями: ялинки, колядки, вертеп, Свята вечеря, зустріч з різними людьми», — зазначив архиєрей і додав: «Видається, що у події воплочення Божого Сина не мало бути місця для якихось страждань чи прикрощів. Проте, у Євангелії довкола події Різдва чуємо багато драматизму».
Родовід Ісуса Христа
Владика Володимир зауважив, що Матей розпочинає Новий Завіт свідоцтвом про родовід Ісуса Христа, який є паспортом Ісуса з Назарету, хоч нам важко його сприймати, бо імена родоводу є чужими для нашого слов’янського вуха. Проповідник пригадав, що на Сході в деяких культурах є звичай зберігати книги з іменами цілих поколінь певної родини. На його думку, це допомагає усвідомити, що історія людини є більшою від неї самої.
Перераховані Матеєм особи, каже архиєрей, не були ідеальними, а радше грішними і немічними. Та й люди би дуже скоро їх осудили. Проте він наголошує, що Бог діє по-іншому. «Бог обирає людину, щоб через неї прийти у світ у своєму Сині. В особі Богородиці з Ісусом б’є нове джерело. Таким чином, Месія очищує всіх, кого любить і дарує спасіння», — сказав він.
Вагання святого Йосифа
Владика Володимир звертає увагу вірних на кількох викликах, з якими зустрілася Пресвята Родина. По-перше, вагання і сумніви Йосифа. Він вагається і хоче покинути Марію, бо не має причетності до дитини. За словами проповідника, Йосиф як тесля мав точно математичне думання. Ця ситуація не входила у рамки його уяви, що Марія вагітна. Він водночас сумнівається і боїться вигнати Марію. Ангел каже йому: «не бійся»! А праведна людина нікого не засуджує, тому Йосиф остаточно віддається Божому проводу. Відтак сон Йосифа відкриває дорогу в майбутнє.
Місце народження Божого Сина
Наступний виклик для Йосифа з Марією — час народжувати. Ніхто їх не приймає до дому й Ісус народжується в стаєнці. «Ми оспівуємо ясла і стаєнку в наших колядках, прославляємо у вертепах і прикрашаємо у різдвяних шопках в наших помешканнях, але будьмо відвертими, що ніхто з людей не хотів би жити у стайні, бо там панує специфічна атмосфера», — зауважив єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
Ще один виклик — позиція Ірода люто вбивати малих дітей. Відтак Пресвята Родина змушена втікати до Єгипту, щоб врятуватися.
Бог нас дуже любить
«Так багато зараз є хворих людей і тих, хто далеко від своєї родини. Проте, Різдвяні свята показують, що Бог нас дуже любить. Різдво — це день, коли Божа любов входить в наше людське життя і в нашу історію. Любов є нашим ідентифікаційним номером. Саме те, що Бог стає людиною — це те, що вже ніколи і ніхто не зможе змінити», — переконаний проповідник.
«Коли шукаємо людину, то знаходимо Бога, а коли прагнемо Бога, то дорога поведе до людини. Наш Бог є Емануїлом — Той, хто з нами. Як я це розумію? Чи Він є моїм Богом?» — закликав задуматися владика Володимир Груца наприкінці своєї літургійної гомілії.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
