Владика Володимир Груца на прощі спільноти «Матері в молитві»: «Сьогодні просимо Богородицю, щоб навчила нас бути добрими матерями»
Ми хочемо запросити Богородицю в наше життя, даруючи їй нашу дитячу довіру. Просимо її, щоб навчила нас бути добрими матерями. Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ преосвященний владика Володимир Груца під час архиєпархіальної прощі спільноти «Матері в молитві» до Крехова.
«Вітаю всіх на сьогоднішній архиєпархіяльній прощі християнського руху „Матері в молитві“ Львівської архиєпархії», — сказав на початку проповіді владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
З Божої ласки, — зазначив проповідник, — вже довший час в наших парафіях існує цей рух матерів та жінок, бо кожна жінка має в собі цей дар материнства: біологічного чи духовного. За його словами, матері разом моляться та служать Господеві, несуть віру, надію та любов іншим людям, зокрема в своїх родинах. Матері зустрічаються разом на молитву згідно запевнення «Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них». Тим самим вони себе взаємно підтримують в прагненні святості. «Ось і сьогодні ми зібралися разом, щоб молитися, взяти участь у Святій Літургії, послухати слово життя», — наголосив архиєрей.
Чудо нагодування чотирьох тисяч чоловіків
Відтак владика Володимир звернув увагу на уривок сьогоднішнього Євангеліє: «Євангелист Матей розповідає про чудо розмноження хліба для чотирьох тисяч чоловіків, не враховуючи жінок і дітей. Ми знаємо також розповідь про чудо розмноження хліба для п’ятьох тисяч чоловіків. Якщо додати жінок і дітей, то виходить велика кількість людей. Тоді учні на пустинному місці приходили до Ісуса з своїми пропозиціями відпустити народ, щоб купив собі їсти».
«Ісус в сьогоднішній розповіді виходить з ініціативою, виявляє турботу, кажучи: „Жаль мені цих людей, бо вже три дні вони зі мною і не мають що їсти“. Цей натовп складався передусім з хворих людей, а подія відбувається на горі. Учні не знають, звідки взяти хліба, вони нічого не засвоїли з попереднього уроку розмноження хлібів. Сім є цифрою досконалості, означає завершення діла створення світу та відпочинок Бога», — додав проповідник.
Співчуття — це любов, яка відчуває інших як себе самого
«Співчуття є початком конкретної дії. Співчуття — це любов, яка відчуває інших як себе самого», — зазначив Архиєрей.
Символічно, — зауважує проповідник, — є також три дні — це час перебування Ісуса в лоні землі. Ісус Христос возносить подячну молитву і розмножує хліб, дає учням, а ті — людям. Тут можна відчитати паралель до Старого Завіту, де в книзі пророка Ісаї є мова про месіянський бенкет: «Господь сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів… Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх обличь сльози» (Ісая 25).
На його переконання, подячна молитва означає також звершення Євхаристії, що відбувається на престолах у цілому світі. Ми це робимо сьогодні разом тут, у Крехові. Ми подивляємо велику Божу турботу. Апостоли отримали завдання навчати народи, а жінки повинні були їх підтримувати, особливо тоді, коли вони засумнівалися.
Унікальне служіння жінок
«Цей факт часто повторюється в різних життєвих обставинах:
- Коли син іде в дорогу, йому товаришує батьківська пам’ять чи молитва матері. Слабкі жіночі руки перебирають зернятка вервиці, щоб дитина не заблудилася в житті;
- Молитва матерів підтримує місіонарів, які проповідують Боже слово;
- Жінки-мироносиці великоднього ранку з олійками в руках вказують на місце жінки в Церкві, можливо не серед провідників, а там, де потрібні олійки доброти, делікатності, де потрібні руки, здатні побачити потребу. Щоправда лише апостоли взяли участь у Тайній вечері, їм було довірено ламання хліба. Це не є приниженням жінки, бо жінка має в Церкві своє покликання і місце: не біля керма, а в серці Церкви! І це є великий привілей, як каже св. Тереза з Лізє: «В серці Церкви я маю бути любов’ю»;
- Церква потребує жінки, так як лікар потребує медсестри (символічно). Не досить встановити діагноз, замало виписати ліки, потрібна ніжна рука, яка ці ліки подасть, поправить подушку хворої людини, прожене біль з виснаженого обличчя;
- Бог як великий знавець і Автор людської природи, довірив жінці Слово, яке стало тілом. Дівчина з Назарету стала матір’ю Ісуса, жінка у постаті Богородиці першою побачила Ісуса на землі, жінка першою стала свідком Його Воскресіння. Жінка відчуває народження і смерть!» — перерахував архиєрей.
Хочемо запросити Богородицю у наше життя
«Сьогодні дякуємо Богові за наших молитовних матерів. Хочемо запросити Богородицю в наше життя, даруючи їй нашу дитячу довіру. Просимо її, щоб навчила нас бути добрими матерями», — наголосив владика Володимир Груца.
«Звертаємося сьогодні до кожної матері: дорога українська мамо, витривай до кінця в доброму, особливо коли твоя дитина опиниться на „хресній дорозі“ життя, коли біль буде прошивати твоє серце. Бо материнство — це солодкий присмак болю. Як син можу йти впевнено в житті, бо зі мною є матір!» — звернувся на завершення преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
За матеріалами Львівської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ