СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Степан Сус: «Ми не знаємо, яким буде завтрашній ранок, але сьогодні Бог нам дає шанс жити і радіти»
У М’ясопусну неділю, 27 лютого 2022 року, владика Степан Сус, куріальний єпископ Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, поділився своїми думками щодо притчі про Страшний суд та сучасну ситуацію війни в Україні.
Господь не є тим, хто думає про кінець і хоче, щоби людина загинула, щоби вона була знищена чи померла. Господь не хоче, щоби людина була нещасливою чи не усміхалася. Врешті, Господь не хоче, щоби ми опускали руки. І сьогоднішній євангельський уривок свідчить про щось зовсім інше, про щось дуже важливе, свідчить про те, що вселяє в нас надію.
Сьогодні ми читаємо історію про шанс, про можливість. У історії про Страшний суд Господь нам пригадує про те, що ми ще маємо шанс. Господь пригадує нам про те, що ми ще маємо час, що в нас ще є можливість. Ми з вами розуміємо, що означає мати шанс, мати можливість встигнути те, що має зробити кожний українець. І сьогодні у неділю перед початком Великого посту ми з вами маємо пригадку від Бога про те, що ми ще маємо шанс і можливість щось змінити у своєму житті, подати руку тому, з ким ми, можливо, не розмовляли багато років. Ми маємо шанс простити тим, перед ким закривали двері. Ми маємо шанс поговорити зі своїми батьками, сусідами. Просто запитаймо їх: «А як у тебе справи?». Господь дає шанс і можливість постійно, коли ми приходимо до Церкви, коли ми молимося, коли подаємо руку тим, хто впав і кому є важко.
Просто будьмо поруч. Можливо нічого не говорячи і нічого не даючи, а просто будьмо поруч. Кожен з нас в житті відчував ці емоції, коли хтось біля нас у певний час просто мовчки був поруч, але ця його присутність говорила інше, ніж він щось сказав словами. У контексті війни, яку ми переживаємо, вміння наших воїнів бути поруч підсилює ціну того шансу, який Бог нам дає.
У четвер вранці, о п’ятій годині, ми в Києві прокинулися не від будильників, а від вибухів снарядів і ракет. І так кожний ранок, кожен день чи вечір. І я сам почав цінувати першу секунду, коли я відкриваю очі вранці. Я починаю слухати, я вранці слухаю кожний звук, що відбувається довкола. Так починаєш більше цінувати життя, починаєш розуміти ці можливості, які Бог тобі дає.
Ми до кінця не знаємо того, чому це стається саме зараз. Багато з нас буде шукати винних, але ми є свідомі того, що ми беремо участь у війні з двома реальностями, зі світом брехні, який ми вже вісім років називаємо гібридним світом. І в цьому світі все є дешеве, там все просто підтасувати, — це світ декорацій без змісту. В іншому випадку ми маємо світ болючий, але реальний, світ справжній, світ без декорацій, світ зі змістом. Сьогоднішня євангельська історія запрошує нас вчитися приймати, вчитися жити у справжньому світі, який є зі змістом, в якому є шанс і можливість, в якому ми маємо нагоду відстояти своє.
Сьогодні молімося за наш шанс і можливість. Ми не знаємо, яким буде завтрашній ранок, але сьогодні Бог нам дає шанс жити і радіти. Люди підтримують наших воїнів кожен день. Вантажівками ми перевозимо допомогу для наших воїнів в різні точки. Тепер АТО і ООС — це вся Україна. Колись це був Донбас, а сьогодні АТО і ООС — це вся Україна. Те, що ми веземо туди, завтра може бути потрібне і нам. І так важливо сьогодні бути виваженими і мудрими.
Шануймо кожен день життя і наповнюймо його правильним змістом. Не знищуйте життя, як це роблять ті, які прийшли до нас не в гості, але прийшли реально знищити. І, власне, вони цим ще й і хваляться.
Ми, як люди віруючі, знаємо, що Бог є вищим над усім цим. За ці роки війни багато наших воїнів віддали своє життя не тільки за те, щоб ми з вами зберегли своє життя, але щоб ми з вами будували світ зовсім інший.
Сьогодні молімося за наших воїнів, за наших захисників, за наших волонтерів, за наших воїнів територіальної оборони всієї України. Молімося за тих, які не сплять ночами і роблять все для того, щоб ми з вами могли відпочити. Ми, можливо, за ці роки думали, що все дуже дешеве і просто так дається, що цього немає. Але ми маємо справді величних героїв. Я думаю, що ви вдень і вночі читаєте про ці героїчні подвиги. Ворог навіть цього не сприймає, не сприймає героїзму. Ворог дивується тому, як це можна віддати своє життя за інших. А це є те, що надихає нас і змушує працювати над собою. Молімося за всіх воїнів, молімося за мир і спокій в нашій країні, за припинення війни.
куріальний єпископ Києво-Галицького Верховного Архиєпископства
Персони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
