Владика Петро Стасюк: Чому ми не могли допомогти?
Владика Петро Стасюк, єпарх Мельбурнський, у Десяту неділю по Зісланні Святого Духа поділився своїми думками стосовно значення молитви і посту у християнському житті. «Молитва та віра не існують для того, щоб Бог нас краще сприймав, а для того, щоб ми відвернули свою увагу від себе та нашої любові до світу та звернули її до Бога. Щоб ми побачили, що Церква, є втіленням Христа на землі», — зазначив архиєрей у своїй літургійній гомілії.
Євангеліє від Матвія дає нам дуже хороший урок про християнство та наше суспільство. Ви завжди чуєте у церкві, що завдяки вірі наша громада, родини, люди разом із землі прямують до вічного життя у раю.
Сьогодні Ісус говорить нам, що єдиним способом зрозуміти це є «молитва та піст». Нам слід про це подумати.
Боротьба зі злом і наша неміч
З часів Адама і Єви, від самого створення світу, завжди існували диявол, війни, пандемії, бідність, голод, біженці, хвороби та смерть. Багато добрих людей намагалися вирішити ці проблеми, але нашим людським проблемам немає кінця.
Учні Христа звернулися до нього і представили цю проблему, яку ми маємо сьогодні. Чому ми не могли оздоровити хвору дитину? Батько хворої дитини також хотів знати, чому учні не допомогли. Він звернувся до Ісуса, щоб оздоровити хлопчика.
Ісус: «Прийдіть до мене»
Ісус сказав; «Приведіть його до мене». Ісус звертається на лише до батька дитини, а до усіх людей на землі, «прийдіть до Мене». Ми усі разом мандруємо на тому самому світі і маємо однакові проблеми. Лише наша єдність та віра у Христа може розв’язати цю проблему. Ісус спитав батька: «Ти віруєш?». Після того, як Ісус оздоровив хлопчика, учні прийшли до нього та запитали: «Чому вони не могли вигнати того біса?», а Ісус відповів: «Його можна вигнати лише молитвою та постом».
Розв’язок проблеми через молитву і піст?
Вас, можливо, дивує така відповідь адже у нашому сучасному світі ми вирішуємо проблеми через планування та дії.
Молитва та піст не є сучасними засобами. У своїх молитвах ми просимо про особисте, наприклад здоров’я, втримати чи знайти роботу, тощо. Навіть коли ми постимо, ми робимо це, ніби щоб задовольнити Господа.
Це не те, про що Бог нас просить. Церква також не говорить про молитву та піст у такий спосіб. Ісус навчив нас молитися. Він навчив нас говорити, «Отче наш», «Дай нам», «Прости нас», а не «Мій отче», «Дай мені», «Прости мене».
Природа християнської молитви є суспільною
Природа християнської молитви є суспільною. Ми не можемо бути щасливими, якщо поруч нещасливі люди. Ми молимося за усіх.
Це стосується і посту. Ми робимо це не для того, щоб показати наскільки ми є побожними. Ми постимо, та утримуємося від певних важливих речей в житті (їжа), щоб навчити себе дисципліни, щоб зрозуміти, що ми є частиною громади, родини, Церкви. Піст — це наука, яка нам потрібна, щоб відкрити свої очі у вірі перед усіма нашими братами та сестрами у Христі.
Молитва і піст відвертають нашу увагу від себе та звертають до Бога
Молитва та віра не існують для того, щоб Бог нас краще сприймав, а для того, щоб ми відвернули свою увагу від себе та нашої любові до світу та звернули її до Бога. Щоб ми побачили, що Церква, є втіленням Христа на землі.
Коронавірус вчить нас, що одна людина не в стані розв’язати кризу, ми маємо це зробити разом, цілим містом, цілою країною разом працювати для цього. Карантини є формою посту.
Ми усі можемо сказати: «Я вірю! Допоможи моєму невірству».
† Петро Стасюк,
єпарх Мельбурнський