СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Петро Лоза очолив Літургію у щойно відреставрованій 300-літній церкві на Львівщині
На Львівщині відреставрували майже трьохсотлітню церкву Собору Пресвятої Богородиці у Заболотцях. 27 грудня 2023 року за участі владики Петра Лози, єпископа-помічника Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, відбулося урочисте богослужіння.
Розпочали реставрацію храму Собору Пресвятої Богородиці у 2021 році. Але торік роботу перервала повномасштабна російська війна проти України, тож продовжили рятувати святиню вже цьогоріч. Про це розповідає пресслужба Сокальсько-Жовківської єпархії.
За час реконструкції святині під керівництвом головного архітектора проєкту Сергія Піньковського підрядна організація ТОВ Креативна фабрика «Вікторія» відновила тут дерев’яні конструкції піддашшя та зовнішню стіну ризниці, замінила непридатні частини зрубних стін, покрила дахи ґонтом, як вони й були покриті до середини XIX століття, провела вогнезахисну та інсектицидну обробку деревини, встановила блискавкозахист. Зі слів директора Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА Олени Василько, це саме ті роботи, які запобігають руйнуванню святині і забезпечують її захист.
До цього від 2015 року храм справді був аварійним, Літургії тут не відбувалися. Тому богослужіння, яке відбулося 27 грудня 2023 року, під проводом владики Петра Лози було насправді знаковим для громади.
У третій день Різдвяних свят, коли Українська Греко-Католицька Церква літургійно відзначає пам’ять первомученика Стефана, владика Петро під час проповіді відзначив, що це людина, яка перша пожертвувала собою заради Христа. Це перший мученик, який засвідчив своїм життям, як прославляє Бога.
За словами проповідника, під час різдвяних свят ми роздумуємо про те, що Бог приходить на землю, щоб підняти людину на небо. У Різдві ми бачимо світло і надію, що Бог, який сходить з неба, охоче стає людиною. Вертеп стає небом, бо там народжується Бог.
«Імʼя Стефан означає „вінець“. Своїм життям він увінчав Божий задум щодо людини. Бог полюбив людину аж до смерті і мученик Стефан показує своєю жертвою власну любов до Бога. У часі каменування він просить прощення для мучителів. Водночас він бачить небо. Це — ціль і нашого життя. Християнин завжди має дивитися з надією вперед. І навіть серед викликів війни, коли гинуть люди, ми чуємо добру новину, що з нами Бог», — мовив архиєрей.
Тож єпископ підсумував, що сьогодні, у цей момент, коли нас знищують, надзвичайно важливо бачити перед собою небо. Адже Господь каже нам не боятися тих, які вбивають тіло, бо душі вбити не можуть.
«Сьогодні ми зібралися у храмі, щоб подякувати Богові за отримані дари. Цей храм збудували прадіди, щоб отримувати Святі Таїнства. Тож у цьому храмі справді творилася історія вашого села і ваших родин. Ми будуємо храми, щоб дати Богові можливість торкнутися нашого серця. Бо християнство — це релігія, яка хоче свідчити про живого і воскреслого Христа», — сказав на завершення свого слова владика Петро, дякуючи усім за активну працю задля відновлення святині.
Як подають історичні дані, храм у Заболотцях збудували 1746 року на місці давнішого, спаленого татарами у 1648 році. 1867 року його дах перекрили оцинкованим залізом, а в інтер’єрі з’явилися розписи, які у 1933 році оновив Іван Сахно.
1961 року (за іншими даними — у 1964) цю церкву закрили для Богослужінь, і кудись вивезли з неї церковні реліквії, серед яких — унікальне рукописне Євангеліє XIII століття. Знову відкрили храм лише 1989 року. Проте 2015-го року пам’ятку обстежили і прийняли рішення розпочати першочергові протиаварійні роботи, щоб зупинити її руйнування.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
