Владика Миколай Бичок: Слово, яке змінює життя
Єпарх Мельбурнський владика Миколай Бичок продовжує ділитися за посередництвом соцмереж власними духовними роздумами над євангельськими уривками. Цього разу єпископ пропонує замислитися над притчею про сіяча.
Нещодавно в одній із областей України стався кричущий випадок, коли на пункт прийому макулатури хтось приніс тисячі порізаних книг Святого Письма. Цей випадок шокував самого власника цього підприємства, який написав: «Коли привезли порізані Біблії, Святе Слово Боже, то моє серце не витримує! Хочете здати на макулатуру Біблію, тоді не рвіть її, не ріжте, я її у вас викуплю вп’ятеро дорожче, ніж вага паперу. Побійтеся Бога…». Ми не вправі засуджувати тих, хто це зробив, Бог є Суддею всіх, але вправі зрозуміти, що так робити не можна. Ми вправі обурюватись, але також нам потрібно робити правильні висновки про наше відношення до Слова Божого. І я не маю тут на увазі тільки саму Книгу Святого Письма, — хоч це також важливо, — але до живого Слова, яке виходить з Неї.
І тут мені приходить на спогад ще одна подія. Минулий рік був Роком Слова Божого. Я як єпископ-номінант започаткував челендж на моїй фейсбук-сторінці, щоб люди поділилися з іншими своєю улюбленою цитатою зі Святого Письма. Ніби все просто, приділити цьому 5 хвилин, але тим самим поширити це Боже Слово. На жаль, мої сподівання розвіялись за тиждень часу, бо саме стільки часу він (челендж) проіснував на просторах соціальних мереж. Звісно, було прикро і боляче, але це був виклик спрямований до совісті людей.
Сьогоднішня притча про сіяча, дуже проста але й водночас дуже важлива, бо зрозумівши її, ми зрозуміємо діяння Бога. Христос пояснює її значення. Нічого не потрібно досліджувати чи занурюватись в оригінальний текст, щоб зрозуміти її суть. Все просто — Бог постійно і щедро сіє, кожного дня і хвилини; сіє Своє Слово, яке є живе і діяльне. Та, на жаль, це Слово зустрічається з людьми, які мають різні підходи до Нього: хтось упередження, хтось твердження, що «нічого не розуміє з Нього, тому і не читає»; комусь не цікаво, хтось соромиться, а хтось боїться, бо це Слово має здатність змінювати життя.
Слово є дуже важливим, але все залежить від нас. Так, люди різні «ґрунти», як називає Ісус, але мені часом видається, що людина змінює призначення свого «ґрунту»: той, хто колись приносив плід, під впливом різних життєвих подій, заглушує слово і навпаки — хто мав «сухий ґрунт» часом дає великий плід. Від чого це залежить? Залежить від того, як ми слухаємо. Важливо слухати заради знання, але найважливіше — «Слухання серцем»; залежить від терпеливості у зростанні; від зберігання того, що ти почув, так, як Марія, зберігати у серці.
Не біймося «витрачати час» на Слово, бо цей час так насправді не витрачений, а благодатний, бо приносить добрі плоди християнського життя.
† Миколай Бичок,
єпарх Мельбурнський