Владика Миколай Бичок: «Маючи ж, згідно даною нам благодаттю, різні дари…»
Владика Миколай Бичок, новопроголошений єпарх Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла, доволі часто ділиться своїми духовними роздумами на особистій фейсбук-сторінці. Цього разу владика пропонує роздумати над «незвичними дарами» Бога для кожного із нас.
Дар служіння, дар навчання, дар напоумлення, дар слова і т. д… Але сьогодні я хочу поділитися з Вами роздумами про інші дари.
Дар нового дня
Ми настільки призвичаїлись до нового дня, нового ранку, що вважаємо: так має бути, так мало статись, «нам належить»… Так, нам належить, але дякувати Богу за це. Кожен новий день, новий ранок — це новий дар від Бога, який ми отримали від Нього без нашої заслуги. Ми отримали, оскільки Бог захотів нам дати ще один шанс, ще одну можливість радіти, любити, допомагати, прощати та давати людям шанс, так, — як нам дає Бог. Тому прокидаючись зранку, подякуй Богові, що дав Тобі новий день для життя.
Дар здоров’я
Саме це намірення ми найчастіше подаємо на Святу Літургію. Ми просимо про здоров’я, ми бажаємо здоров’я одне одному. Але… Ми ходимо, бачимо, чуємо, ми відчуємо смак, нюх, дотик і це є дар. Цінуймо те, що ми маємо, не нарікаймо, будьмо вдячні, що прокинувшись зранку чи лягаючи спати, ми можемо підійти до вікна і побачити чудовий схід чи захід сонця; відчути смак холодного морозива у спекотній літній день; можемо обійняти дорогу нам людину і зрозуміти, що ти не самотній.
Дар людини
ЧИ Вам відоме почуття самотності? Коли ми відчуваємо самотність, розуміємо, що нам когось бракує, — бракує Людини. Саме Людини, яка б могла з нами порадіти нашими успіхами, поплакати разом з нами в часі терпіння; могла б з любов’ю вказати на наші помилки і підбадьорити, що все можна виправити. Людина, яка може на себе взяти «половину твого хреста». Людини, яка б не засудила, не оцінювала, а цінувала. Така Людина — це ДАР, і Бог посилає нам таких людей. Це може бути чоловік чи дружина; брат чи сестра; товариш чи подруга. Вона може бути зовсім поряд. Дякуй Богові за цей Дар, адже Він може промовляти до нас, обіймати нас і відчувати наше серце серцем іншої Людини!
Дар «невипадкових випадковостей»
В житті ніколи і нічого не буває випадково. Бог знає «адресу» кожної людини. Він може промовити до нас: затриманим потягом чи запізнення на роботу; несподіваною зміною планів на тиждень і непередбачуваною зустріччю, тощо… Бог використовує всі можливості, щоб промовити до людини: Дар Сім’ї, Дар Навчання, Дар Дружби, Дар Праці, Дар Радості… Цей список ми можемо доповнювати, бо Бог постійно діє в нашому щоденному житті, промовляє до нас, любить та прощає. Все залежить лише від кожного з нас, чи він відкриє двері свого серця, щоб Господь замешкав у ньому.
† Микола Бичок,
єпарх Мельбурнський