СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Микола Семенишин очолив храмовий празник Івано-Франківської духовної семінарії
У неділю, 12 листопада, коли Українська Греко-Католицька Церква вшановує пам’ять подвижника Церкви Христової — святого священномученика Йосафата Кунцевича, в Івано-Франківській духовній семінарії відбулася особлива подія — молитовне святкування храмового празника з нагоди 400-ліття від мученицької смерті покровителя цього формаційного закладу.
З цієї нагоди моління очолив владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії у співслужінні владики Петра Голінея, єпископа-помічника Коломийської єпархії, ректора семінарії о. Тараса Путька, віцеректора о. Василя Михнюка, префектів й духівників, а також запрошених священнослужителів. Про це пише інформаційній центр Духовної семінарії.
Чин поставлення у піддиякони
Святкування храмового празника розпочалися із Великої Вечірньої з Литією, яка відбулася 11 листопада, а продовжилися наступного дня, 12 листопада, Утренею, яку очолив префект і секретар семінарії о. Іван Харевич.
Відтак відбулася зустріч архиєреїв у семінарійному храмі, де розпочалося уділення нижчих свячень братам VI курсу Івано-Франківської архиєпархії, зокрема Чин поставлення читця, співця і свіченосця. У цьому часі архиєрей подав кожному свічку, яка знаменує світло слова Божого. Згодом владика Микола здійснив постриг випускників, а відтак вручив книгу Апостольських читань, після чого кожен зачитав уривок з Діянь Апостолів.
Згодом відбувся Чин поставлення в піддиякони. У цьому часі брати одягли дальматику й орар — символ ангельського служіння при Престолі Божому. Нововисвячені піддиякони за цим чином подали умивальницю архиєрею, вмиваючи йому руки та тричі промовляючи «Ті, що вірні».
Найкращий духівний — сам Ісус Христос
У часі Літургії владика Петро звернувся до присутніх із проповіддю, насамперед зазначивши, що святий Йосафат Кунцевич рівно 400 років тому віддав своє жертовне життя як великий дар на славу Бога, виконавши гасло свого життя: «Щоб усі були одно». «Дорогі семінаристи, кожен із нас шукає доброго провідника на дорозі до священства. Але життя Йосафата показало, що він не мав такого духівника. Але хто його вів? Його провадив сам Господь ласкою Святого Духа, Якому віддав у руки своє життя», — мовив архиєрей.
За словами проповідника, не маючи доброго духівника та учителя у монастирі, святий Йосафат цілком поринув у приклад Христа, читаючи Святе Письмо і твори Отців Церкви. Він здобув сам таку богословську освіту, яка прирівнювалася до рівня європейських університетів. «Кожен християнин не має бачити священника як ідеал, бо Ним насправді є Христос, і цей приклад для нас показав Йосафат. Він став тим світильником, адже дивився на досконалий приклад», — мовив владика Петро.
Свідчити Христову єдність
Архиєрей додав, що святий Йосафат обрав Церкву свого народу, щоб відновити єдність всієї Христової Церкви. «Він проповідував Євангельські слова так, як відчував у своєму серці. І за це в одних був популярний, а в інших — ненависний. Тому закликаю вас не шукати власної популярності, а Божої правди та істини, слідувати цією дорогою до вічного життя до кінця, триматися своїх переконань. Це і є наше мучеництво», — підкреслив владика.
Чин рукоположення нових священників
Після Великого Входу, за Чином поставлення ієреїв владика Микола рукоположив у пресвітерський сан дияконів Романа Носика, префекта Івано-Франківської духовної семінарії, та Івана Іванейка, які, своєю чергою, після трьох обходів навколо престолу, зачитали визнання віри. Опісля архиєрей прочитав молитви ієрейських свячень. Згодом нововисвячених пресвітерів облачили у священичі ризи: епітрахиль, пояс, нарукавники та фелон, а також отримали служебник та чашу. Опісля вони стали до престолу і поруч з усіма душпастирями співслужили Божественну Літургію. Після Божественної Літургії у храмі лунало «Многоліття», а відтак владика Микола висловив подяку владиці Петру на спільні моління.
Опісля єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії побажав піддияконам служити на славу Божу, а нововисвяченим священникам — зростати у святості та покладатися на Ісуса Христа, якому сьогодні сказали «Так». «Будьте угодні Богові, щодня моліться Літургію та церковне правило, наповняйтеся Божим словом у Святому Письмі, щоб проповідувати людям», — зазначив владика.
Завершення богослужіння
Згодом архиєрей привітав із храмовим празником всю семінарійну спільноту, отців-настоятелів, а також гостей духовної семінарії. «Дорогі семінаристи, нехай з розп’ятого Христа у ваше серце зійде вогник Його любові», — додав владика.
Пізніше нововисвячені ієреї — о. Роман Носик та о. Іван Іванейко висловили слова вдячності архиєрею за уділення свячень, ректорату — за духовний провід, а рідним — за підтримку. У свою чергу, семінаристи VI курсу висловили подяку за опіку й провід архиєреям та ректорату семінарії.
На завершення вірні та духовенство молилися за перемогу і мир в Україні «Боже Великий, Єдиний», а владика Микола уділив усім архиєрейське благословення.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
