СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Борис Ґудзяк прочитав лекцію для студентів Паризького католицького університету
Студенти підготовчого відділення факультету богослов’я та релігійних наук разом із студентами Вищого інституту богословських студій Паризького католицького університету у суботу, 12 січня, в контексті своєї навчальної програми мали змогу прослухати лекцію владики Бориса Ґудзяка про ідентичність України та місію Української Греко-Католицької Церкви.
Лекція почалася із викладу азів географії України в Європі, оскільки аудиторія була представлена переважно студентами із Африки та Східної Азії. Відкриттям для слухачів, навіть і для тих, котрі з Франції та Близького Сходу, було те, що Україна — найбільша за територією держава Європи, християнізація якої звершувалася в контексті християнізації усього Європейського континенту; держава, яка має власну ідентичність, відмінну від інших слов’янських народів, зокрема Росії; край, що формувався на цивілізаційному перетині Заходу і Сходу.
На прикладі сучасної Туреччини владика звернув увагу на те, якою непередбачливою є історія народів: від славної Візантійської імперії у Туреччині залишилося кілька тисяч християн. Подібного роду зміни відбувалися в українській історії: навернення Володимира і хрещення Русі 988 року, що опосередковано підготувала місія Кирила і Методія, а звершила Візантія; відокремлення Московського князівства від Київської держави; участь Київського митрополита Іларіона у Флорентійській унії 1439 року, несприйняття якої у Москві спровокувало автокефалію єпархій на східних київських околицях та постання із них у 1589 році Московського патріархату.
Особливу увагу було присвячено Берестейській унії 1596 року та її контексту: процвітання на Заході інтелектуального монашества, книгодрукування, Ренесанс, Реформація у Європі та криза у Київській церкві. На цьому фоні Берестейська унія стала спробою реформування Київської митрополії за допомогою Рима з покликанням на Флорентійську унію. Владика наголосив, що сучасна УГКЦ є спадкоємицею всієї цієї еклезіяльні історії, однак її шлях добре позначений мучеництвом різних епох, причиною якого було прагнення плекати власну ідентичність та зберігати сопричастя з Римським престолом.
Багато з присутніх вперше дізналися про Голодомор 1930-х років та сучасний шлях України від страху, засадженого радянським тоталітаризмом, до гідності та свободи. Тільки в цьому контексті, пояснив владика Борис, слід відчитувати рух за патріархат Української Греко-Католицької Церкви, розпочатий патріархом Йосифом Сліпим, події Євромайдану, російську агресію та реакцію на неї українського суспільства, автокефалію Православної Церкви в Україні, що довершується на наших очах.
Завершилася лекція свідченням владики Бориса про його досвід очільника Українського католицького університету та Паризької єпархії св. Володимира Великого. Присутні також мали змогу ознайомитися із його книжкою «Криза і реформа. Київська митрополія, Константинопольський патріархат і генеза Берестейської унії», опублікованої на основі докторату; єпархіальною стратегією Паризької єпархії «Христос — наша надія»; фотоальбомом «Переслідувані за правду» та матеріалами про Український католицький університет. По завершенні лекції її учасники відвідали собор Святого Володимира, де настоятель катедри митр. прот. Михайло Романюк, сотрудник о. Ігор Ранця та секретар єпископа п. Сеголен Миколенко ознайомили їх із життям української громади у французькій столиці та пригостили кутею.
За матеріалами Паризької єпархії святого Володимира Великого
