Владика Богдан Дзюрах у день інтронізації: «Моє «смс»-повідомлення це — Слухати-Молитися-Служити»

18 квітня 2021

З нагоди Чину інтронізації, який відбувся 18 квітня 2021 року у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці, владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії, поділився програмою душпастирства очолюваного ним екзархату на найближчі роки.

Звертаючись до духовенства та вірних апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії, владика Богдан Дзюрах насамперед висловив слова вдячності за теплий і гостинний прийом та постійну допомогу у перші дні після прибуття у Мюнхен. «До вас, дорогі у Христі отці, богопосвячені особи, любі моєму серцю миряни, молоде і діти линуть сьогодні мої думки і мої слова. Я дякую вам за так багато знаків зичливості і любові, якими ви зустріли моє призначення і мій прихід сюди. Сьогодні мені ще прикро, що через карантин не можемо фізично зустрітися із вами, проте я вже радію у передчутті відвідин наших громад, щоб з вами ближче познайомитися, молитися і спілкуватись», — мовив архиєрей.

Слухати-Молитися-Служити

Відтак владика Богдан представив свою візію майбутнього розвитку і душпастирства апостольського екзархату, концентруючи її у трьох діях: «А нині хочу вислати вам коротке повідомлення, коротке „смс“, утворене з перших літер трьох слів, в яких бажаю вкласти моє бачення перших кроків у цьому новому періоді свого життя: отож, моє „смс»-повідомлення це — Слухати-Молитися-Служити“.

Слухатися Божого Духа та один одного

Слухання, за словами проповідника, повинне бути звернене у двох першочергових напрямках: слухання Божого Духа та один одного. «Перше завдання, яке я ставлю перед собою, це — слухати. Бо більшість з вас є набагато довше у Німеччині і Скандинавії, ніж я, і кожен з вас, я переконаний, може і має багато, що мені сказати: про нашу історію і наше сьогодення, про мрії і потреби наших спільнот, про ваші очікування від Церкви, але також — сподіваюся — про вашу готовність долучатися до місії Церкви власними дарами. Водночас спільно з вами прагну слухати голос Бога, вслухатися у те, що Дух Святий бажає нам сказати як спільноті, щоб ми могли сповнити Божу волю у цьому такому не простому історичному періоді. Мусимо спільно слухати Бога також для того, щоб серце Екзархату билося в унісон з серцем Вселенської Церкви і серцем Церкви-Матері в Україні», — зазначив єпископ.

Велика школа молитви у сім’ї та в екзархаті

Другим елементом душпастирства владика Богдан Дзюрах назвав молитву. Водночас цей елемент є центральним, адже знаходиться в осерді всієї церковної діяльності. «„Апостолят вуха“, — щоб послужитися висловом Папи Франциска, — нехай природньо переходить в апостолят молитви. Бо молитва є запорукою життя і розвитку наших вірних, наших спільнот та всього Екзархату. Можна сказати, що Христова Церква народилася з молитви, коли „всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з його братами“ (Діяння 1, 14). Це — образ і „домашньої Церкви“, тобто сім’ї-родини, де ми отримуємо перший і найцінніший досвід молитви та християнського життя, і — образ парафіяльної спільноти, першим і найголовнішим завданням якої є: бути „великою школою молитви“, як про це пригадав Папа Франциск на загальній аудієнції минулої середи, висловлюючи водночас переконання, що „світильник віри доти палатиме на землі, доки матиме олію молитви“», — підкреслив апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії.

Відтак владика додав щире свідчення української емігрантки про її молитовне життяу колі сім’ї, яке не замикається у стінах власної домівки, але й через свідчення поширюється до ближніх. «Так ми, українці, приносимо в країни західного світу унікальний досвід живої віри, віри, випробуваної у катакомбах переслідуваної Церкви і віри, збереженої і переданої нам дуже часто в середовищі наших родин. Тут, у країнах, які стають для нас другою батьківщиною, не переставаймо плекати родинну і парафіяльну молитву та не вагаймося ділитися цим нашим безцінним скарбом віри, що його ми приносимо зі собою, а наш унікальний досвід східної літургійної молитви нехай стане духовним збагаченням церковного організму в країнах нашого проживання», — закликав до місійності та свідчення архиєрей.

Церква, яка виходить, щоб служити…

«Нарешті третій елемент — служіння. „Я поміж вами як той, хто служить“, — сказав Господь до своїх учнів на Тайній Вечері (Лк. 22, 27). Признаюся, що коли прийшла вістка про моє призначення, багато хто відкрито питався мене: „Чи це призначення означає промоцію чи щось протилежне, підвищення чи пониження?“. Коли таке питання прозвучало вперше, мені прийшла спонтанна відповідь, яку я відтак взяв на „озброєння“ і повторював при потребі: „А скажіть мені: вмивати іншим ноги це — підвищення чи пониження?“. Для честі моїх співрозмовників, вони відразу розуміли, про що тут йдеться і все ставало на свої місця…» — поділився своїм життєвим досвідом преосвященний владика Богдан і додав: «Нехай для нас усіх дороговказом буде приклад нашого Божественного Спасителя, а додатковим стимулом — заохота нашого Предстоятеля Блаженнішого Святослава, який кличе нашу Церкву ставати щораз більше „Церквою, яка виходить, щоб служити“, Церквою, яка, плекаючи свою церковну самобутність, водночас не замикається у собі, але вчиться „виходити дедалі більше за межі своїх парафіяльних, конфесійних і етнічних „огорож“, щоб відкритися у милосердній любові до всіх стражденних і знедолених, незважаючи на конфесійну і релігійну приналежність, на расу, стать чи вік“ (Посинодальне послання „Залишиться вам одне — те, що ви дали вбогому!“, 27). Подібно як апостол Павло, „бувши від усіх вільний, став усім слугою, щоб ще більше їх придбати“ для Христа, „для всіх став усім, щоб конче деяких спасти“ (пор. 1 Кор. 9, 20–22), так і у нашому служінні, будучи посланими перш за все до українців, прагнемо послужити всім Божим Словом і любов’ю, що в Христі Ісусі».

«То ж в ім’я Боже вирушаємо в дорогу!»

Наприкінці, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії владика Богдан Дзюрах запросив усіх до спільної духовної мандрівки. «То ж в ім’я Боже вирушаємо в дорогу! І робимо це під материнським оком Богородиці. Я вбачаю особисто для себе гарний знак, що ця катедра є катедрою Покрову Богородиці», — промовив єпископ і додав: «Коли я одному знайомому священникові сказав, що і в моєму родинному селі в Україні храм посвячений Покрову Пресвятої Богородиці, він зауважив: „То Ви їдете з дому до дому!“. Це правда, і я вже почуваюся тут, в Мюнхені, у себе вдома. І мені тут добре. Добре, бо ми є разом; добре, бо ми є, щиро намагаємося бути з Богом; добре, бо над нами усіма чуває Богородиця. Під Її материнський покров віддаю себе, наш Екзархат і кожного та кожну з вас зокрема, а вас усіх, що тут присутні і що єднаєтесь духовно з нами, ласкаво прошу про подальшу підтримку і молитви».

Пригадуємо, що 18 квітня 2021 року у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці у м. Мюнхені за участі Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава відбулася Архиєрейська Божественна Літургія із Чином інтронізації преосвященного владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії.

Фото: о. Любомир Яворський
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ