Владика Богдан Дзюрах: У чому полягає справжня свобода?

19 лютого 2022

Чи можна свободу плекати без відповідальності? Чому ми сьогодні часто говоримо про свободу як про свою релігію? Про це роздумує владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії, у черговому духовному роздумі.

Владика Богдан Дзюрах: У чому полягає справжня свобода?

«Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане. Як чоловік, що, від’їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати, — пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, — ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці, — щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні. А що вам кажу, — кажу всім: Чувайте!»» (Мр. 13, 33–37).

Ісус, розповідаючи про те, що кожна людина отримала від Бога певні повноваження і специфічні завдання — «роботу», водночас вказує, що християнам належить особлива місія на цьому світі, а саме — бути сторожами при воротах суспільного життя, які скеровують свій погляд в далину, очікуючи Господа, Який надходить. Можна сказати, що їхнім завданням є чуйна відповідальність.

Бо людям усіх часів загрожує хибне розуміння свободи як вседозволеності. Пригадую, як напередодні Євробачення у Києві на Будинку профспілок хтось вивісив величезний плакат з написом англійською [щоб приподобатися закордонним гостям?] «Freedom is our religion!» — «Свобода — це наша релігія!». Мені подумалось, що замість самоствердного знаку оклику цьому слоганові краще пасував би знак запитання. Бо свобода без відповідальності перед Богом і Його законом може дуже легко стати оманливим ерзацом релігії, ідолом, якому бездумно поклоняються, щоразу випробовуючи межі того, що можна собі самим дозволити, бо як хтось зауважив: «якщо Бога немає, то все дозволено». Вже св. Павло у своїх посланнях змагався з таким хибним розумінням свободи, перестерігаючи своїх сучасників: «„Все мені можна“, та не все корисне. „Все мені можна“, та я не дам нічому заволодіти надо мною» (пор. 1 Кор. 6, 12).

Насправді, тільки там, де Господній Дух, існує правдива свобода (1 Кор. 3, 17). У Бозі віднаходимо сенс нашого життя, страждання і самопожертви. Скеровуючи погляд серця і душі до Бога, до вічності, людина в стані гідно і з користю для себе і для інших виконувати свою «роботу», своє покликання на цьому світі. І саме обов’язком сторожі при воротах, завданням християн є скеровувати погляд своїх сучасників до Господа, до Його волі, до Його закону, і тим самим — до справжньої свободи.

Церква і християнин, які закривають очі на суспільне зло, на гріх, на небезпеку забуття про Бога, не здійснюють властивої їм місії, яку Господь поклав на них і забувають цей важливий і відповідальний наказ Спасителя, скерований до них у першу чергу: «Чувайте!».

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії