СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Богдан Дзюрах: Розпочинаймо кожен день і кожне діло, призиваючи ім’я Господнє
Як правильно розуміти заклик Ісуса «чинити усе в Його ім’я», життя яким може мати такі значущі наслідки для нашого християнського життя? Чи це означає, що вистачить лише згадати ім’я Ісуса і все, що ми забажаємо, буде виконане? Відповісти на ці запитання намагається владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, у духовному роздумі на просторах Інтернету.
«Все, що б ви тільки говорили й робили, — все чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через нього» (Кол. 3, 17).
У Новому Завіті часто читаємо заклик робити щось «в ім’я Господа Ісуса». Сам Ісус обіцяв апостолам: «Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я» (Йо. 14, 14), а на іншому місці закликав приймати дітей «в Його ім’я» (пор. Мт. 18, 5), і дещо далі — збиратися «в Його ім’я», запевняючи, що в такому випадку Він сам буде присутній поміж зібраними (пор. Мт. 18, 20). Святий Петро після Зіслання Святого Духа оздоровляє «в ім’я Ісуса Христа» чоловіка, кривого від народження (пор. Діяння 3, 6).
Відтак святий Павло на багатьох місцях своїх послань повторює заклик, який можна узагальнити цитатою, поданою на початку: «все чинити в ім’я Господа Ісуса». Як правильно розуміти цей заклик, життя яким може мати такі значущі наслідки для нашого християнського життя? Чи це означає, що вистачить лише згадати ім’я Ісуса і все, що ми забажаємо, буде виконане? Очевидно, що ні!
У Біблії призивати чиєсь ім’я означає уприсутнювати дану особу з усіма її прикметами і якостями. У нашому випадку це означає чинити все, маючи перед очима присутність Воскреслого Спасителя. Саме віра в Його присутність надає сенс усьому життю християнина, визначаючи характер наших взаємин з іншими людьми, наше ставлення до своїх обов’язків, наше сприйняття труднощів і викликів цього життя тощо.
Папа Венедикт XVI одного разу зауважив, що найбільший гріх сучасної людини полягає на житті так, неначе б Бога не існувало. Людина, яка не призиває ім’я Господнє, яка забуває про Божу присутність у власному житті, крок за кроком деградує і стає здатна до найбільш огидних вчинків. Псалмопівець називає таких людей безумними і описує їхню поведінку так: «Каже безумний у своїм серці: „Немає Бога!“ Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.… Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного. Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають» (14, 1–4; 53, 2–5).
Розпочинаймо кожен день і кожне діло, роблячи на собі знак хреста і призиваючи ім’я Господнє, ставлячи Бога на першому місці в нашому житті, живучи у Його присутності, і тоді все, що принесе нам новий день, буде для нас джерелом благодаті, а все, що ми робитимемо «в ім’я Ісуса», стане для нас дорогою до святості.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
