СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Богдан Дзюрах про ангелів: «Вони є тими Божими посланцями, котрі звіщають нам Божу волю»
Саме такою є місія Архистратига Михаїла і наших Ангелів-Хоронителів. Вони є тими Божими посланцями, котрі звіщають нам Божу волю. І не лише звіщають, вони допомагають нам боротися проти ангелів темряви і долати їх Божою силою.
Коли сьогодні чуємо Святе Євангеліє, здається, що ми присутні при розмові Господа Ісуса не лише зі своїми Апостолами. Ми присутні при невидимій розмові Господа Ісусаз тими, котрих ми називаємо Героями Небесної Сотні. Бо і тут над цими київськими пагорбами шість років тому розгорталася боротьба, змагання між силами світла і добра та потугами ненависті і пекла: «Я бачив сатану, що наче блискавка падав з неба» (Лк. 10, 18). Бо тут була повалена потуга темряви, тут сили зла зазнали поразки і відступили. Перед ким? — не перед силою людською, але перед силою Божою, бо «Хто як Бог» — пригадує нам своїм ім’ям Архистратиг Михаїл.
І це до них Господь, мабуть, скеровує у першу чергу слова із нинішнього Євангелія: «Не радійте тому, що духи вам коряться. А радійте тому, що імена ваші записані на небі» (Лк. 10, 20). Так, ми віримо, що їхні імена вписані не лише золотими літерами в новітню історію нашого народу. Їхні імена записані у Книзі життя на небі. Про них говорить ясновидець з Книги Одкровення Йоана Богослова: «Після цього глянув я, і от — натовп численний, перелічити який ніхто не міг, — від усякого народу і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх;… Один із старших промовив до мене: „Ці, одягнені в одежі білі, хто вони і звідки прийшли?“ Я ж мовив до нього: „Владико мій, ти знаєш.“ А він оповів мені: „Це ті, що прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця. Тому вони перебувають перед престолом Бога і служать йому день і ніч у храмі його; і той, хто сидить на престолі, поселиться над ними. Ні голоду, ні спраги не матимуть уже більше, і не палитиме їх ні сонце, ні жадна спека, бо Агнець, що на середині престола, пастиме їх і водитиме їх на живі джерела вод, і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх.“ (Одкр. 7, 9–17).
Але перед тим як настане ця остаточна перемога, ще мусить довершитися велике змагання, велика битва між Ангелами світла і посланцями темряви. Господь посилає своїх Ангелів — проповідників правди і добра. Але і сатана ще має своїх слуг повсюди. Він теж їх посилає з місією: зводити людей, обманювати, відтягувати від дороги істини і любові.
А полем цієї битви, цього апокаліптичного змагання є людське серце. У людському, нашому серці, мусить бути повалений на землю сатана. У людському, у нашому серці мусить утвердитися Божа істина і Божа благодать, щоб і наші імена були записані у Книзі вічного життя. Саме такою є місія Архистратига Михаїла і наших Ангелів-Хоронителів. Вони є тими Божими посланцями, котрі звіщають нам Божу волю. І не лише звіщають, вони допомагають нам боротися проти ангелів темряви і долати їх Божою силою.
То ж слова з нинішнього Євангелія скеровані не лише до апостолів, але і до Героїв Небесної сотні, які мають нам сказати щось суттєве і важливе для нашого спасіння: «Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене» (Лк. 10, 16). Якщо створіння Боже — чи то Ангел чи людина — приймає чистим серцем Божу волю, то Бог з нею ідентифікується і промовляє через неї. Апостоли були настільки віддані Христові, що могли сказати так, як казав св. Павло, дякуючи мешканцям Солуня, що послухалися його науки: «І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді — як Боже слово, що й діє у вас, віруючих.» (1 Сол. 2, 13).
Не знаю, чи ми сьогодні, стоячи перед лицем Господнім, могли б віднести до себе ці слова Христові: «Хто слухає вас, мене слухає». Чи ми настільки пройняті Духом Божим, чи Боже Слово вже настільки заполонило наше серце і перемінило нас, щоб Господь міг свобідно і безперешкодно промовляти через нас? Мабуть, що кожен з нас ще має багато над чим працювати. То ж ми радше мусимо взяти собі до серця другу частину слів Ісуса і чувати, щоб не погорджувати Богом і Його посланцями.
Бо Євангеліє пригадує нам радикалізм цього змагання між силами добра і зла, між Богом і дияволом. Ми або будемо слухати Бога, долучаючись до Ангелів світла і добра, або ж будемо погорджувати Богом, погружаючись у темряву гріха, неправди і байдужості. Третього справді не дано! Так само як немає третьої категорії ангелів, а тільки добрі і злі, ангели світла і ангели темряви, подібно і у випадку людей не можна воднораз сидіти на двох стільцях чи йти двома дорогами.
«Хто вас слухає, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує» (Лк. 10, 16). Між двома способами поведінки — послухом і погордою немає проміжного шляху, між світлом і темрявою, між добром і злом немає проміжного стану. «Хто не зі мною, той проти мене, і хто зі мною не збирає, той розсипає» (Лк. 11, 23), — каже Христос. Хто не дотримується Слова Божого і не живе ним, той неминуче починає зневажати самого Бога і погорджувати Ним.
Старозавітній пророк так виражає свою готовність, незважаючи на всі обставини життя, ходити правими Божими стежками: «Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю. Поставили безбожні сильце на мене, та я від заповідей твоїх не відхилився. Твої свідоцтва — спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця. Я нахилив моє серце виконувати твої установи. повіки й на кожнім кроці. Я ненавиджу двоєдушних, а люблю — закон твій. Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь. Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога» (Пс. 119, 110–115). Ось приклад людини, котра слухає посланців Бога, Ангелів світла. І сама стає носієм Божої правди, світла і перемоги.
То ж нехай наші Небесні Заступники, Архистратиг Михаїл зі своїми Ангелами, а рівно ж усі Святі, через життя яких промовляє до нас нині Бог, допоможуть і нам слухатись Бога, чинити Його волю і так удостоїтися радості, щоб наші імена були записані на небесах. Амінь.
† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
