СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Богдан Дзюрах: «Повернемо вбогим надію на порятунок тут на землі, а самі отримаємо надію на спасіння у вічності»
У межах відзначення 150 років від дня народження та 100 років від дня переходу до вічності блаженної Йосафати Гордашевської, 17 листопада 2019 року у м. Борисполі відбулася урочиста Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Богдан Дзюрах у співслужінні з духовенством, монашеством та вірними парафії.
У своїй літургійній проповіді преосвященний владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, насамперед пригадав усім вірним, що у цей день Католицька Церква вже втретє відзначає Всесвітній день убогих: «Сьогодні у всій Католицькій Церкві особливий день: Всесвітній день убогих, який Вселенська Церква відзначає вже третій рік поспіль. Гасло цьогорічного Дня вбогих взяте з Псалма 9 і звучить так: „[Бо ж не назавжди буде забутий бідний,] не пропаде навік надія вбогих“ (Пс. 9, 19). Так гарно сталося, що і нинішнє Євангеліє і нинішня Свята, блаженна Йосафата, яка у своїх мощах видимо завітала в гості до нас на цю Літургію, неначе доповняють і наповняють конкретним змістом цей День убогих. Церква звертає сьогодні нашу увагу на убогих, щоб „повернути надію усім, хто її втратив через різного роду несправедливість, страждання і життєву непевність“ (з послання Папи Франциска на День убогих 2019 року). Але нинішній День і нинішнє Євангеліє дають надію також нам, надію на спасіння і на святість, до котрого усі ми покликані через Таїнство Хрещення. Отож, погляньмо, чого навчає нас нинішня притча про вбогого Лазаря».
Відтак проповідник зазначив, що ми звикли вважати допомогу для вбогих односторонньою дією добродія, того, хто жертвує себе, свої кошти чи інші матеріальні блага для того, хто цього потребує. Однак, за словами владики, таке бачення є обмежене нашими земними стремліннями. «Ось в нинішньому Євангелії говориться, що у вічності вже не Лазар потребує помочі від багача, а навпаки, багач просить дозволу у Авраама, щоб Лазар бодай змочив водою його уста. Він розуміє, що від помочі вбогого бідака тепер залежить його стан у вічності. Колись він міг допомогти, щоб облегшити Лазареві життя впродовж кількох років земного мандрування. Тепер же то вбогий Лазар може вирішити стан його душі не на рік, не на десять років і навіть не на сто років чи на двісті, а на усю вічність. Саме через відношення до вбогих, знедолених і потребуючих Господь судитиме нас останнього дня, як про це попереджає євангелист Матей у розповіді про Страшний суд. Тоді, єдиним критерієм спасіння чи прокляття буде наше ставлення до вбогих ближніх, а вічним Добродієм разом з убогими стане для нас сам Господь Ісус», — вважає Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.
Продовжуючи свою проповідь, владика Богдан окремо зупинився на молитовному аспекті духовності християнина, зокрема підкреслюючи, якою повинна бути істинна молитва. «Не строгі аскетичні практики, не сотні вдарених поклонів до землі, а милосердна любов до ближнього, або ж її відсутність вирішуватимуть про нашу долю чи недолю впродовж цілої вічності. Навіть молитва, хоч яка потрібна, сама по собі, позбавлена діл милосердя, не принесе нам спасіння, бо віра без діл мертва сама по собі. Хтось, за словами самого Господа, може кликати у молитві „Господи, Господи“, але серце такої людини буде далеким від Бога, бо Бог є любов і лише той, хто має віру, чинну любов’ю, може бути певним, що перебуває в Бозі і що молиться у Святому дусі», — мовив архиєрей.
«„Убогих завжди матимете зі собою“ (Йо. 12, 8), — сказав Ісус Христос. Тими словами не лише констатував сталу присутність соціальних проблем і соціальної несправедливості у людському суспільстві. Тими словами він також пригадав кожному з нас, що ми завжди маємо шанс на власне спасіння, маємо нагоду здобути для себе добродіїв на вічність, адже наші вбогі — це наші найбільші добродії, які нам допоможуть спастися. Якщо тільки ми дамо їм на це шанс. Повернемо їм надію на порятунок тут на землі, а самі отримаємо надію на спасіння у вічності», — сказав владика Богдан Дзюрах, наголошуючи на тому, що першою перешкодою на шляху служіння убогим є байдужість, — «замкнена брама нашого серця», за допомогою якої ми прагнемо зберегти святий спокій, нашу безпеку і комфорт.
Вказуючи на приклад блаженної Йосафати Гордашевської, яка усе своє життя присвятила вбогим і нужденним, владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, побажав усім присутніх: «То ж дай нам, Господи Ісусе, мудре серце, відкриті очі і співчутливу душу, щоб ми не втратили тут на землі жодного шансу допомогти нашим братам і сестрам у нужді, а вже вони не забаряться, щоб разом з Авраамом, нашим батьком у вірі, з усіма Святими і з самим Господом Ісусом вийти із радістю нам назустріч на порозі вічності і завести нас крізь відкриті двері Божого царства до вічного Дому Отця Небесного».
Після Літургії діти виступили зі святковою програмою, а усі вірні мали нагоди помолитись до блаженної Йосафати Гордашевської перед її мощами, які у цей час перебували у храмі святих Володимира та Ольги УГКЦ в м. Бориспіль.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Андрій Хім’якЄпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
