Владика Богдан Дзюрах: Наш час — це те коротко триваюче «сьогодні»
У черговому духовному роздумі із серії «Слово на дорогу» владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, застановляється над важливістю жити теперішнім, а не поринати думками у минуле чи майбутнє, гублячи себе.
«Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду, женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі» (Флп. 3, 13–14).
Святий Павло порівнює своє життя із бігом. Він забуває попередній життєвий період, бо його серце повністю звернене до Христа Воскреслого, до обітниці повноти і щастя, яку Христос дає йому і кожному, хто вірить в Нього. Павло скерований усім своїм єством до Ісуса і не бажає нічого іншого, його життя не спрямоване до нічого іншого. Неначе спринтер-бігун, він бачить перед собою тільки цю мету і докладає всіх своїх зусиль, щоб її осягнути.
Ми, люди, маємо часом схильність або «застрягати» в минулому, плекаючи в собі ностальгічні спомини, чи мучивши себе болючими докорами сумління, або ж — поринати у мрії, які відривають їх від дійсності і майже ніколи не мають шансу збутися, проте поглинають багато уваги та енергії.
Святий Павло вчить нас зосереджуватися на теперішньому моменті і віддавати йому усю нашу увагу, усі наші сили і усю енергію душі і тіла.
Минуле маємо з вдячністю і смиренням поручати Божому милосердю, а майбутнє — з довірою віддавати Божому люблячому провидінню. Наш час — це те коротко триваюче «сьогодні», адже ніхто не може нам гарантувати, що наше життя буде довгим марафоном чи навіть забігом середньої дистанції. Час нашого життя надто короткий, щоб марнувати його на другорядні незначущі дрібниці, чи тим більше на щось, що не провадить до життя, а веде до смерті.
Одне, що рахується в нашому житті — любов. Один, задля Кого і для Кого вартує жити, працювати і, якщо на це буде Божа воля, страждати, є Христос — Воскреслий наш Спаситель, у якому Бог Отець нас покликав і єднання з Яким тут і у вічності є найбільшою нагородою яку можемо отримати за вірно здійснений аж до кінця біг нашого життя.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії