Владика Богдан Дзюрах: Літургія Церкви задля сповнення Святим Духом

24 червня 2021

«Це молитовне зібрання всіх вірних разом, в одному місці є образом Церкви, яка збирає своїх дітей в одному місці, щоб у молитві та в апостольській науці приготовляти спільноту і серце кожної віруючої людини на прихід на Зіслання Святого Духа. І саме друге твердження пояснює, задля чого усі зібралися в одному місці: «усі вони сповнились Святим Духом». Ось — остаточна і справжня ціль цього їхнього перебування разом: сповнення Святим Духом». Про це мовив преосвященний владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії.

Владика Богдан Дзюрах: Літургія Церкви задля сповнення Святим Духом

Діяння Святих Апостолів, описуючи першу християнську П’ятидесятницю — Зіслання Святого Духа, подають два вислови, які є дуже промовистими: На самому початку першого читання ми чули, що коли настав час П’ятидесятниці, «усі вони були вкупі на тому самому місці». Це молитовне зібрання всіх вірних разом, в одному місці є образом Церкви, яка збирає своїх дітей в одному місці, щоб у молитві та в апостольській науці приготовляти спільноту і серце кожної віруючої людини на прихід на Зіслання Святого Духа. І саме друге твердження пояснює, задля чого усі зібралися в одному місці: «усі вони сповнились Святим Духом». Ось — остаточна і справжня ціль цього їхнього перебування разом: сповнення Святим Духом.

Наповнитися Святим Духом через молитву Церкви

До цієї цілі скероване усе літургійне діяння Церкви: на початку Літургії ми молимося до Святого Духа молитвою «Царю небесний», щоб сам Святий Дух провадив нашою молитвою; відразу після освячення настає урочистий момент призивання Святого Духа — епіклеза, коли священнослужителі, промовивши слова освячення, звертаються до Отця Небесного з благанням: «Зішли Духа Твого Святого на нас і на ці дари, що перед нами!». Оце «на нас» пригадує, що не лише євхаристійні дари, що на престолі, мають бути перемінені чудесним сходженням Святого Духа, але і вся спільнота вірних, що перебуває в храмі, має теж тим самим Духом бути переміненою, відновленою, переображеною, переміненою.

Відтак після освячення настає просительна єктенія, в якій ми просимо, щоб «чоловіколюбний Бог наш прийнявши їх [освячені дари] у пренебесний і духовний свій жертовник, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа». А вже перед молитвою «Отче наш» священник закликає: «Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самі себе і один одного і все життя наше Христу Богові відаймо». Отож, перш ніж ми причащаємося Тіла Господнього, нам вже дарується в молитві і в слуханні Божого Слова причастя Святого Духа. А на завершення Літургії ми з вдячністю співаємо Богові: «Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Тройці покланяємося, Вона бо спасла нас». Відходимо додому, наповнені благодаттю Святого Духа, перемінені Його благодатним діянням.

Так дуже я бажаю, щоб про кожне наше євхаристійне недільне чи святкове зібрання можна було сказати, що ми не тільки перебували усі в одному місці, — хоч навіть це — великий дар, особливо у наш турбулентний час обмежень, заборон і карантину, — але що «Усі вони сповнилися Святим Духом!». Бажаю також, щоб, подібно як в першій П’ятидесятниці, і в нашому житті могла проявитися, виявитися назовні ця внутрішня переміна, яка є наслідком присутності Святого Духа.

Ознаки перебування Святого Духа у людині

По яких ознаках можна виявити, що хтось є носієм і мешканням Святого Духа? — Очевидно, є 9 плодів Святого Духа, про які дітей вчать ще на Катехизмі, і які відкликаються до науки св. ап. Павла в Посланні до Галатів: «Плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (Гл. 5, 22–23). Але я хотів би назвати три ознаки, за якими розпізнається присутність і діяння Святого Духа у житті християнина і християнської спільноти.

а) Любов

Першою ознакою присутності і діяння Святого Духа є любов. Властиво цей один дар вміщає в себе всі інші дари. У цьому контексті говориться, що любов мав багато імен. І справді, любов дає правдиву радість, мир, вона є довготерпелива, лагідна і добра, вона є вірна і тиха, любов вміє бути здержливою, вміє відмовити собі, щоб допомогти і підтримати ближнього. Така любов починається від уважності і пошани, проявляється у служінні і доброзичливості супроти іншого, а довершується у прощенні. Справжня любов не виключає з обширу свого діяння нікого, навіть ворогів. Властиво, саме по відношенню до ворогів розпізнається присутність християнської любови. Бо і погани вміють любити доброзичливців і симпатиків. Але любити ворогів, прощати і милосердитись може тільки віруюча людина і то не власними силами, а силою і діянням Святого Духа, Який живе і любить в ній і через неї.

б) Єдність

Другою ознакою діяння Святого Духа у спільноті є єдність. Вже сам факт перебування у гармонії людей, так різних за характером, уподобаннями, звичками і темпераментом, не можна пояснити інакше, як дією Святого Духа, Який єднає усю церковну спільноту, творячи чудесну єдність у різноманітності. Лукавий навпаки — протиставляє, впроваджує духа амбітності, суперечок, напружень і конфліктів. Невипадково слово «диявол» — походить від грецького «діа-белло», що дослівно означає ділити. Диявол ділить і розколює родини, громади, спільноти і народи. А Дух Святий єднає, скріплює, наближує одних до одних.

в) Готовність свідчити про свою віру

І нарешті — третя ознака присутності в душі християнина і християнської спільноти Святого Духа є готовність свідчити про свою віру перед світом. Апостоли, наповнені і скріплені благодаттю Святого Духа позбулися страху і вийшли з великою відвагою і ревністю на проповідь. Можливо, нам не треба виходити на Марійську площу в Мюнхені, але ми маємо наші особисті життєві площі, майдани і майданчики, де ми покликані ділитися даром віри про Воскреслого Спасителя, ділитися словом спасіння і надії. Цим майданчиком є в першу чергу наша сім’я, але також — коло друзів, місця нашої щоденної праці, а навіть випадкові зустрічі, які лише назовні бувають випадковими, а насправді — давно вже передбаченими Богом для того, щоб ми могли свідчити про Нього перед іншими людьми.

Молімося про те, щоб Дух Святий, Якого ми отримали у Хрещенні, виявив у нас і через нас Свою присутність у світі. Щоб він дарував нашим спільнотам — родинним, громадським і церковним єдність. Щоб сповнив нас усіх любов’ю. Щоб дав відвагу свідчити і визнавати перед усіма Отця Небесного — єдиного істинного Бога, і посланого Ним Ісуса Христа, що Воскрес із мертвих — нашого Господа, нашу Надію і нашого Спасителя. Амінь.

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії