Владика Богдан Дзюрах: Ікона Знамення

31 травня 2022

Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владика Богдан Дзюрах продовжує роздумувати над різними типажами ікон Пресвятої Богородиці. Цього разу єпископ запрошує задуматися над значенням ікони Знамення.

Знамення. «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл» (Іс. 7, 14).

Ікона Знамення подібна до ікони Богородиці-Оранти, бо Мати Божа зображена з руками, піднесеними до неба у молитві. Те, що характерне для ікони типу Знамення, то це — зображення Ісуса на грудях Богородиці, а також херувимів, або Ангелів по боках святого лику Богородиці. Присутність Ангелів пригадує подію Благовіщення, коли Пречиста Діва дала свою згоду на здійснення Божого плану в Її житті, а через Неї — в історії усього людського роду. Але також Ангели, Архангели і Херувими пригадують велику гідність Богородиці, Яка завдяки своєму Богоматеринству стала «чеснішою від херувимів і незрівнянно славнішою від серафимів».

Назва ікони приводить на думку пророцтво Ісаї, устами якого Господь обіцяв юдейському цареві Ахазові перемогу над ворогами (пор. Іс. 7). Натхненний автор описує важкий період в історії Єрусалиму, коли його оточили сирійський цар Рецін та ізраїльський цар Пеках, син Ремалії, так що над містом нависла смертельна небезпека. В таких драматичних обставинах Господь посилає свого пророка Ісаю до юдейського царя з закликом цілковито покластися на Бога і довіритися слову Його обітниці: «Вважай і будь спокійний! Не бійся, і серце твоє нехай не тривожиться перед отими двома недогарками-головешками, що куряться, дарма що палає гнівом Рецін і сирійці та син Ремалії…, бо так говорить Господь Бог: Нічого з того не буде, так воно не станеться. А як не вірите, не встоїтеся» (Іс. 7, 4.7.9). Відтак Господь запропонував Ахазові просити в нього знаку, але цар відмовився, вважаючи це «спокушуванням Господа». Відповідь Господа була більше, ніж однозначною: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл» (Іс. 7, 14).

Новозавітні автори вбачали у народженні Ісуса Христа від Пресвятої Діви Марії остаточне сповнення обітниці, яку Бог дав у вище згаданому пророцтві Ісаї, заповідаючи остаточну перемогу Божого Посланця над силами гріха і пекла: «А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.»(Мт. 1, 22–23). Саме тому ікону Знамення, як правило, розміщують у храмі у верхньому „пророчому“ ряді іконостасу, пригадуючи тим самим, що Воплочення Божого Сина від Пресвятої Богородиці стало сповненням обітниць, що їх заповідав Господь Бог устами своїх старозавітних слуг-пророків.

Господь Ісус зображений на цій іконі в постаті Спаса-Еммануїла або безпосередньо на грудях Матері, або в золотистій сфері, яка символізує вічне сяйво Його божественної слави. В той час як руки Богородиці піднесені до неба в жесті молитовного благання, руки Ісуса благословляють молільників. Часто Ісус, благословляючи однією рукою, в другій тримає сувій — книгу Євангелія, Благовість спасіння.

Уся ікона несе у собі незаперечну надію, тверду обітницю спасіння, запевнення перемоги над ворогами. Водночас ікона пригадує, що, хоч подолання ворогів — це Божий дар, його слід вимолити неустанною і витривалою молитвою. Саме тому традиційно перед цією іконою вірні моляться про подолання чвар і примирення ворогуючих, про припинення воєн, про визволення від лиха і від нашестя ворогів, а також про зцілення від хворіб очей і від сліпоти.

У часах тривоги, страху і сум’яття піднесімо наш погляд до ікони Богородиці-Знамення, повірмо і ми в слова Божої обітниці, в запевнення Божого Слова, що обов’язково настане перемога над ворогом-супостатом, бо за нас молиться Пречиста Богородиця, бо з нами наш Спаситель — Бог-Еммануїл.

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії