Владика Богдан Дзюрах: Чуйність, витривалість, відвага, а передусім — любов
У черговому духовному роздумі із серії «Слово на дорогу» владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, застановляється над важливістю любові у прояві усіх наших чеснот. Адже саме любов «понад усім і перед усім».
![Владика Богдан Дзюрах: Чуйність, витривалість, відвага, а передусім — любов](/pub/images/e323b6dbb64c9c61.jpg)
«Браття, чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. Нехай усе у вас діється у любові» (1 Кор. 16, 13–14).
Вражає, наскільки лаконічно і влучно св. Павло висловлює тут все те, що суттєве у поведінці християнина: чуйність, витривалість, відвага, а понад усім і перед усім — любов. Навіть попередні вказівки є виразами та ознаками любови.
Передовсім любов завжди є чуйною. Вона зважає на улюблену особу і пильнує, щоб її не образити, не зранити чи тим більше — не зрадити. Навпаки, чуйність робить людину вразливу на присутність улюбленої особи, чуйність спонукає до відкритості до кожного слова і кожного жесту улюбленої особи, будуючи таким чином союз любови в гармонії та згоді.
Господь нераз нас закликає до чуйності в очікуванні на Його прихід: «Чувайте отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде» (Мт. 24, 42), до чуйності у молитві: «Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне» (Мт. 26, 41), а св. Петро, мабуть навчений власним гірким досвідом, закликає християн до чуйності посеред підступів лукавого: «Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. Противтеся йому, сильні вірою…» (1 П 5, 8–9).
Віра теж є виявом любови, бо той самий св. Павло дещо вище у тому самому посланні до Коринтян говорить, що «любов все зносить, в усе вірить, усе перетерпить» (1 Кор. 13, 7). З іншого боку, саме любов дає людині силу залишатися вірною у вірі аж до кінця, не дивлячись на всі загрози, утиски і переслідування.
Нарешті підсумок усього: «Нехай усе у вас діється в любові!». Любов залишається мірилом і критерієм усього діяння Христових учнів. Тут пригадуються слова св. Августина: «Люби, і роби, що хочеш!». Любов дає свободу віруючій людині, а водночас любов становить гарантію вірності Богові і ближнім. Хто справді любить, той не зрадить, хто любить, той послужить, хто любить, той стане для свого оточення джерелом миру, надії і життя. Бо справжня любов — завжди є життєдайна.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії