СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВізит кардинала Вільке до Львова: зустрічі із постраждалими внаслідок війни та тими, хто їм допомагає
17–18 серпня 2024 року в межах візиту до України архиєпископ Кельна кардинал Райнер Марія Велькі продовжив душпастирський візит до Львова.
У суботу, 17 серпня, архиєпископ Кельну взяв участь у похороні трьох героїв у Гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла, ознайомився з опікою Церкви над сиротами при «Домі милосердя» Центру опіки сиріт, зустрівся з родинами загиблих на Личаківському кладовищі, відвідав Львівську духовну семінарію Святого Духа, а також сестер зі Згромадження святого Йосифа у Львові. А у неділю, 18 серпня, делегація відвідала Український католицький університет та один з військових госпіталів міста. Про це розповідає Христина Потерейко для пресслужби Львівської архиєпархії УГКЦ та пресслужба Українського католицького університету.
Разом з кардиналом з Кельну приїхали директор департаменту «Глобальна Церква» Надім Амманн і директор відділу комунікації архиєпархії Кельна Вольфрам Ебергардт. У Львові делегацію супроводжував єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца.
Як ми раніше повідомляли, метою його візиту до України була необхідність виявити особисту солідарність з українським народом, а також бажання молитися разом з українцями за мир в Україні і бути фізично поруч впродовж шести днів.
Похорон трьох героїв у Гарнізонному храмі Свв. апп. Петра та Павла
Похорон Ігоря Северенчука, який загинув у Курській області РФ, Любомира Крамарівського, що загинув на Сумщині, та Георгія Окула, який загинув на Луганщині, очолив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир у співслужінні кардинала Велькі, військових капеланів та духовенства.
У своєму душпастирському слові архиєпископ звернувся зі словами підтримки до родин загиблих, а також заохочував їх переживати їхнє терпіння разом із розіп’ятим Христом.
«Цими днями я не очікував, що настільки конкретно зустрінуся з цією вбивчою та незаконною війною проти вашої країни», — ствердив архиєпископ.
«Наше серце та душа є роздерта, від нас забрані люди, яких ми любили. Але в нас залишається надія, спогади про багато гарних моментів. Смерть звужує простір любові. Будь-яке людське слово замовкає перед миттю цього страждання. Але як віруючі люди ми усвідомлюємо, що там, де є кінець людського життя, там Бог відкриває інші можливості», — зазначив він.
Мене торкнуло, — поділився кардинал, — зображення у святилищі храму розіп’ятого Христа. Таке ж зображення у Кельні зобразили в час пандемії коронавірусу. Автор терпіння страждаючих людей перекладав на зображення розіп’ятого Христа, щоб люди почувалися захищеними.
«Можливо, сьогодні це для нас є дорога, якою будемо йти, щоб зцілювати рани від втрати наших рідних. Христос зійшов до кожного нашого терпіння. Намагаймося кожне наше терпіння проживати разом з Христом», — закликав кардинал Велькі.
«Дім милосердя» Центру опіки сиріт
У Домі милосердя делегацію зустрів директор Центру опіки сиріт о. Роман Прокопець. Священник розповів про діяльність ЦОС, а також провів екскурсію будинком.
Зокрема о. Роман розповів кардиналу про досвід душпастирства у сиротинцях та з переселенцями, які проживали у цьому домі. Завдяки душпастирській опіці Центру опіки сиріт чимало діток є охрещено безпосередньо в храмі Святого Миколая Дому милосердя. Сам храм тимчасово перебуває на реставрації.
Навпроти храму діє дитячий простір «Ангелики», в якому дітки мають можливість займатися у форматі приватного християнського садочку, а також стають простором адаптації для сиріт, які відвідують цей будинок. Кардинал побачив кухню, яка впродовж тривалого часу щодня годувала понад 160 переселенців, а також спортзал, облаштований для потреб дітей. У багатьох приміщеннях тривають ремонти, а команда займається пошуком благодійників.
Проте, особливою гордістю ЦОС є футбольна команда для дітей сиріт «Копа», яка регулярно займає призові місця та стає чемпіонами. Священник дбайливо у стінах будинку зберігає чимало різних кубків та нагород. Душпастир сиріт поділився, що ідея створення команди виникла через проблеми з поведінкою та дисципліною сиріт, що могло призвести до злочинності.
Кардинал Велькі був здивований побачити форму та футболку німецького професійного футбольного клубу «FC Köln» і дізнатися, що цей футбольний клуб також підтримує команду дітей-сиріт.
Душпастирська зустріч з родинами загиблих на Личаківському кладовищі
На полі поховань новітніх Героїв України делегація з Кельну разом з владикою Володимиром молилися на могилах героїв у присутності їхніх родин.
У перших рядах поховано батька малого хлопця Устима, який хоче бути героєм як його тато, одягати його форму, щоб бути пожежником і рятувати людей, зокрема возити військових до лікарні.
Інші родини вдячно приймали пропозицію спільної молитви. Кожній родині кардинал подарував вервицю, привезену з Єрусалиму, і побажав міцно за неї триматися у молитві.
Візит до Львівської духовної семінарії Святого Духа
У Львівській семінарії кардинала зустріли ректорат та брати, які поступили цього року на перший курс навчання. Ректор о. д-р. Ігор Бойко привітав архиєпископа Кельну у стінах семінарії, а такоож подякував за солідарність і підтримку України.
Кардинал Велькі підкреслив, що служіння священника є найкращим з усіх можливих служінь, підтримав їх у їхньому виборі, а також побажав у своєму серці відчувати поклик Христа йти за ним.
Відвідини хабу «Діяти»
Далі його ознайомили з діяльністю хабу «Діяти», що надає українцям у час війни комплексну психологічну та психіатричну підтримку. Хаб співпрацює зі священниками та монахинями УГКЦ й за потреби надає своїм клієнтам можливість мати духовні розмови.
Зустріч зі сестрами Святого Йосифа у Львові
На завершення дня кардинал Велькі відвідав дім Згромадження сестер Святого Йосифа, в якому сестра Єлизавета Бігун ознайомила архиєпископа з діяльністю сестер, а також з актуальним станом справ монастиря та проєктами, які реалізовуються.
Особливо цікавим та хвилюючим досвідом для делегації з Кельну стала розповідь сестри Єлизавети про двох сестер, які живуть та служать на війні на Харківщині, неподалік фронту.
18 серпня 2024 року
Візит до Українського католицького університету
Архиєпископ Кельна кардинал Райнер Марія Велькі відвідав УКУ. 18 серпня він співслужив під час Архиєрейської Літургії у храмі Святої Софії Премудрості Божої, яку очолив митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету.
Архиєпископ Велькі виголосив проповідь у храмі УКУ. Ділимося з вами головними тезами:
- Бог глибоко любить людей. Він не хоче війни. Він не хоче голоду. Він не хоче чвар, ненависті чи зневаги серед нас. Бог хоче любові, миру, свободи, справедливості та солідарності. Він хоче дати змогу любити ближнього, а, можливо — навіть ворога. Господь прагне щастя, благословення і добробуту для всіх нас.
- Церква черпає своє життя від Господа. Живлячись хлібом, яким Він сам є, вона живе Його життям разом з Ним. Це життя повинні отримати всі люди. Саме тому Церква відкривається всім на їхні біди, страхи і турботи, щоб принести їм Христа, принести життя.
- Ми всі хочемо жити, але не кілька років, а вічно. Роки, відведені нам на землі, не повинні бути позначені смертю. Наше життя не повинно закінчуватися тим, що зникне все і залишиться лише порожнеча, небуття. Навпаки, наші роки мають знаменувати собою життя і знаходити своє остаточне сповнення і завершення у вічності.
- Своїм безпрецедентним вторгненням російський агресор порушив мир перед Богом. Війна Росії проти України порушує міжнародне право, породжує диявольську ненависть, що вбиває життя і мир. Вона творить не культуру життя, а культуру смерті, в результаті чого кількість загиблих, поранених і травмованих зростає з кожним днем, залишаючи по собі зруйновані та спустошені душі і території.
- Ми звертаємося до відповідальних — Припиніть! Складіть зброю! Поверніться! Поверніться до Бога, який є Богом життя і миру! Відпустіть свої владні фантазії та імперську манію величі і віддайте славу Богові, який сотворив кожну людину на свій образ і подобу, який любить кожну людину і бажає щастя, миру і життя для всіх! Це наше бачення миру, яке ми, християни, відстоюємо, не в останню чергу своїми молитвами.
- Молитва — це не опіум. Молитися — означає, що ми довіряємо щось Богові. Довіряємо Йому більше, ніж собі! Ми стаємо на Божий бік і протистоїмо силам, які знищують все Боже, а також людське право на свободу, справедливість і суверенітет, на мир і життя. Бо Бог є другом життя. Нас усіх об’єднує велике прагнення. Яка мета цього прагнення? — Щастя, яке не минає. Життя, яке не вмирає. Мир, який не руйнується.
- Ми приймаємо Бога, і він змінює наші серця. Таким чином змінюється наше життя. Наш світ преображається. Тому що ми стаємо дедалі більше схожими на Нього. Тому що ми думаємо, говоримо, діємо, відчуваємо, мислимо і любимо все більше і більше, як Він.
Зустріч з пораненими військовими в одному з госпіталів міста
Насамкінець свого візиту делегація мала можливість поспілкуватися з пораненими військовими, які проходять реабілітацію в одному з госпіталів Львова.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
