СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВійна — це криза, яку ми не маємо права змарнувати, — владика Борис Ґудзяк
«Перемога — це не тільки про збереження територій. Для мене один із її аспектів — розпад росії, і ніхто, крім України, не може вплинути на це більше. Але перемогою буде й те, якщо ми дамо собі раду з демографічним питанням, яке стане одним із найбільших викликів. Перемога — це також подолання взаємних образ, збереження єдності», — владика Борис Ґудзяк, митрополит та архієпископ Філадельфійський УГКЦ, президент УКУ.
У Києві відбулася відкрита розмова «Про людське. Найголовніше» з владикою Борисом Ґудзяком. Зустріч стала нагодою осмислити, що допомагає українцям стояти після років великої війни, як зберігати єдність у суспільстві, втомленому й позначеному різноманітним досвідом, та якою має бути українська перемога.
Подію організував Центр УКУ в Києві спільно з «Фактами тижня» (StarLight Media). Розмову вела журналістка та телепродюсерка Оксана Соколова. Говорили про особисті родинні історії владики Бориса, осмислення українського досвіду ХХ століття та сучасної війни, а також про українсько-польські відносини, освіту й майбутнє країни.
Ділимося кількома тезами владики Бориса Ґудзяка та закликаємо вас переглянути розмову повністю:
- Нас мало не бути. Після 1930-х років нас мало не бути, після 1940-х нас мало не бути. Але ми є. Світ ще ніколи не був таким українським. Ще ніколи не було стільки українських книжок, фільмів. Українська вишивка сьогодні жива. Це свідчення нашої стійкості, яку ми несемо крізь покоління. І все це дається нам дорогою ціною. — На мою думку, має бути певний реалізм. Він полягає в тому, що всі ми помиляємося, однак важливо вміти прощати одне одного й залишатися разом.
- Зараз усі українці перебувають в обставинах, де в різний спосіб мусять бути дисциплінованими — фізично, ментально, емоційно, духовно. Але дисципліна не означає, що ми маємо бути затиснені. Навпаки, це вміння контролювати себе, не втрачаючи свободи й людяності.
- Війна — це криза, яку ми не маємо права змарнувати. Мусимо розуміти, що ми не є господарями ситуації, яка відбувається в нашій країні. Над нами є Господь, який прийшов у цей світ, щоб показати любов Отця, і який каже: «Кожна волосина на твоїй голові порахована». Усі ми — діти Божі. Коли ми разом та нагадуємо собі ці істини, — саме тоді знаходимо відповіді.
- Дванадцять апостолів — це була армія, яка мала змінити світ. І вона справді на нього вплинула. Христос каже: «Будьте сіллю землі. Будьте дріжджами». У хлібі дріжджів небагато, але саме вони його змінюють. А решта — таїнство. Тому не судімо тих, хто не ходить до церкви, але працюймо над тим, щоб для всіх двері до неї були відкриті. І щоб кожен, хто приходить, отримував там свою поживу.
- Перемога — це не тільки про збереження територій. Для мене один із її аспектів — розпад Росії, і ніхто, крім України, не може вплинути на це більше. Але перемогою буде й те, якщо ми дамо собі раду з демографічним питанням, яке стане одним із найбільших викликів. Перемога — це також подолання взаємних образ, збереження єдності.
- Ми не маємо права забути полеглих Героїв і повинні забезпечити повну інтеграцію та повагу до ветеранів. Без Божої допомоги й благодаті ми цього не зробимо. Перемога — це процес глибокого осмислення того, що означає бути людиною. Як кажуть фахівці: «Ми маємо зробити так, щоб не просто виграти війну, а й не програти мир».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
