СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Віра — це особисте пригорнення до Бога», — владика Ярослав Приріз
26 березня 2023 року, у четверту неділю Великого посту, владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у катедральному соборі Пресвятої Трійці в м. Дрогобич та звернувся до вірних із словом проповіді.
Під час проповіді владика Ярослав Приріз зазначив, що недільне євангельське читання підкреслює необхідність віри для духовного життя у Бозі і з Богом, тому що без неї немає зв’язку з єдиним джерелом життя і духовної сили — з Господом. Про це розповідає пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Віра вимагає особистої зустрічі з Богом
Батько засвідчує віру в Христа, щоб його син зміг отримати зцілення. За словами владики Ярослава, віра є чимось іншим від знання. Промовити: «Вірую в Бога», — вимагає особистої участі цілої істоти людини. «Таким чином, слово віра позначає різні речі. Її первинна суть — довір’я, вторинна — вірність… Віра — пізнання Бога через безнастанне та необмежене довір’я до Його Особи і вірність до Нього, завдяки чому ми спроможні сказати що-небудь про Господа», — наголосив проповідник.
Віра спрямовує людське довір’я не до чогось, а до Когось. Як приклад віри до Особи, у Святому Письмі змальований Авраам — батько всіх віруючих, котрий виражає свою вірність не до того, що Бог говорить, а до Того, Хто говорить (пор. Буття 12, 1). «Під вірою патріарха розуміємо необмежене, повне, спокійне довір’я до Господа, Його Особи. Сам Христос запитує апостолів у сенсі віри: „Що ви думаєте про Мене?“ Отже, не про Його слова чи вчення, а про Нього особисто», — сказав єпископ.
Під вірою слід розуміти довір’я та вірність Богові
Відтак владика Ярослав зауважив, що чимало людей вважають християнське світосприйняття найбільш переконливим і вірять у це, проте це ще не є вірою. За словами проповідника, віра починається із зустрічі з Богом, особистого молитовного зв’язку з Ним на рівні власної гідності, душі, розуму і тіла. «Під вірою слід розуміти довір’я, вірність передусім до Особи Бога, Живого Господа, і лише згодом — до тез чи правд, які Всевишнім були об’явлені. Коли ми повністю й безмежно довіримося Йому, тоді, як харизму, отримаємо незмінну переконаність у навчанні про Бога, нас і світ, яке походить від Пресвятої Трійці», — наголосив владика Ярослав.
Як можна пережити таке досвідчення зустрічі з Богом?
Однак, повстає ряд запитань: як можна пережити таке досвідчення зустрічі з Богом? Як можна набратися досвіду близькості Бога і правдивості віри?
«Щоб пересвідчитися на власному досвіді у достовірності науки, яку містить слово Боже і яку навчає нас Церква, немає іншого способу, як лише почати жити цією наукою, впроваджуючи її принципи в своє життя. Святе Письмо — це не підручник з психології чи біології, це книга Життя, і щоб переконатися у правдивості віри, треба почати жити цією наукою віри. Якщо нам радять певний курс лікування, то, звичайно, можна прийняти ці поради на віру, але щоб вона була ще міцнішою, треба самому впровадити ці ради у життя», — відповідає єпарх Самбірсько-Дрогобицький.
Відтак, підсумовуючи усе сказане, владика Ярослав Приріз мовить: «Віра — людська чеснота, що означає насамперед особисте пригорнення до Бога, визнання усієї Правди, Яку Він об’явив. Добре й праведно повністю довіритись Господу й абсолютно вірити в те, що Всевишній говорить. Вірі властиве бажання віруючого краще знати Того, на Кого він поклав своє довір’я, і краще зрозуміти, що було об’явлено».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
