СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВ УКУ презентували книгу вибраних текстів Шептицького на суспільно-політичну тематику
Правозахисник Мирослав Маринович разом з істориками Ярославом Грицаком та Ліліаною Гентош стали упорядниками нової книги Пасторських послань митрополита Андрея Шептицького «Дух Христа є духом демократичним». Це вибрані тексти митрополита на суспільно-політичну тематику. Книга вийшла у Видавництві Українського католицького університету.
З-поміж величезної спадщини митрополита Андрея Шептицького укладачі вибрали 24 пастирські послання, статті, промови, звернення, листи, декрети на суспільно-політичну тематику.
«Ми хотіли допомогти українцям зрозуміти та відкрити митрополита Шептицького по-новому, тому вирішили адаптувати мову його послань до сучасної мови», — каже радник ректора УКУ, один із упорядників книги Мирослав Маринович. Про це розповідає пресслужба Українського католицького університету.
Всі ті питання, на які шукав відповідь митрополит, старався донести свої думки до народу, це про міжцерковне порозуміння, державність і патріотизм, жертовність і милосердя, єдність українського народу, цінність людського життя, віру, розуміння Христа, досі є актуальними.
Презентація та обговорення праці відбулося 9 квітня в Українському католицькому університеті. Модерував зустріч декан Філософсько-богословського факультету УКУ отець Юрій Щурко. До обговорення також долучилася і літературна редакторка видання — Любов Маринович.
«Я вдячний усім, хто в такий непростий час для України зробили доступними для нас тексти, які митрополит Андрей Шептицький написав у не менш складний період, впродовж більше як сорока років служіння Церкві та народу (у 1900 році він став митрополитом, — ред.)», — після спільної молитви звернувся до присутніх отець Юрій Щурко. Він запитав учасників презентації, як виникла ідея книга та як можемо сприймати постать митрополита Шептицького сьогодні.
Шептицький має бути зрозумілим для сучасних людей
Зі слів радника ректора УКУ Мирослава Мариновича, книга «Дух Христа є духом демократичним» зʼявилася у відповідь на запит суспільства. В публічному просторі все більше говорили про те, що праці Шептицього треба адаптовувати відповідно до мовних норм сучасної української мови.
«У творах митрополита є безцінні послання, поради, настанови, пропозиції для суспільства, які можна і варто прикладати до нашого часу. Але проблема у тому, що Шептицького мало знають, адже його мова задавнена, у багатьох моментах — архаїчна. Ми хотіли врешті-решт цей парадокс вирішити, допомогти сучасним українцям зрозуміти та сприйняти Шептицького. Сам митрополит свого часу сказав, що є важливі тексти, які має розуміти народ, тому їх, зокрема церковні книги, треба перекладати „нашою мовою“. Те, що зробили сьогодні ми, — вповні в дусі принципів і поглядів самого митрополита», — Мирослав Маринович.
Радник ректора УКУ Мирослав Маринович та літературна редакторка книги Любов Маринович
Але також, з його слів, дехто критикував такий підхід, мовляв, адаптовуючи автентичні праці до норм сучасної мови, ми порушуємо академічність видання.
«З початку роботи над працею ми заявили, що це не академічне видання, а науково-популярне, і прийняли рішення певним чином втручатися у тексти Шептицького», — пояснює пан Мирослав.
Адаптувати тексти, але не втратити їхнього змісту та атмосферу
Довірили опрацьовувати послання Шептицького літературній редакторці книги Любові Маринович.
«Я народилася на півдні України, працювала тривалий час в Києві і уже понад тридцять років живу у Львові. Я знаю, як говорять українці в різних регіонах і намагалася викласти тексти Шептицького так, щоб їх зрозуміли усі, — розповідає Любов Маринович. — Мова митрополита перенасичена полонізмами, німецькими словами… Деякі з цих слів відійшли разом із явищами, які вони позначали. Тому, працюючи над книгою, я старалася шукати українські відповідники цим словам таким чином, щоб текст був зрозумілий для сучасних людей. Але, одночасно, не втратив зміст, а також атмосферу мови самого митрополита Шептицького, його оточення та місця, де ці твори народилися».
Щоб покращити правильне розуміння текстів для сучасних читачів, до кожного з них упорядники додали коментарі, вступні статті, які пояснюють як виникло конкретне послання, його контекст і як правильно його прочитувати.
Про передумови написання «О квестії соціальній»
Мирослав Маринович наголошує, що, аналізуючи тексти, треба брати до уваги, в який час та за яких обставин митрополит їх написав. Як приклад, пан Мирослав розповів про передумови написання «О квестії соціальній».
У 1988 році молодим хлопцем Андрей Шептицький був на аудієнції у папи Лева ХІІІ, який благословив його в греко-католицький обряд. Приїхавши додому, Шептицький стає монахом. Через три роки, у 1981 зʼявляється перша соціальна енцикліка Папи «Rerum Novarum» («Про нові речі»), яка надихнула Шептицького по-іншому дивитися на соціальні проблеми у суспільстві. Якщо раніше Церква очікувала, щоб миряни самі приходили до неї по допомогу, то через цю енцикліку Церква каже «я іду до вас». Взявши за основу цей текст, Шептицький у 1904 році пише своє послання «О квестії соціальній».
«Андрей Шептицький бере те соціальне вчення, яке вже розвинене, і прикладає його до обставин свого часу, — пояснює Мирослав Маринович. — Коли я вперше прочитав послання, то подумав, що єдині, в минулому, хто говорив про справи робітників, були комуністи. І тут раптом представник Церкви починає аналізувати соціальні питання та опонувати комуністичним версіям. Модель поведінки Шептицького має стати зразком для нас сьогодні: аналізувати те, що уже є і пропонувати рішення».
Шептицький — не людина окремого століття
Ліліана Гентош розповіла про те, що відбір текстів до книги відбувся буквально за кілька днів, адже усі упорядники дійшли спільного погляду на те, які тексти Шептицького варто включати, а які ні.
«Ми намагалися знайти в дуже великій спадщині митрополита такі праці, які будуть промовляти до людей ХХІ століття. Книга стала кроком на зустріч сучасним українцям, адже Шептицький — це людина, ані ХІХ, ані ХХ століття. У нього є багато понадчасових текстів, понад національними кордонами, які актуальні для людей різного віросповідання та культури, — розповідає історикиня. — Ми працювали над цією книжкою в той час, коли в Україні триває війна. Під впливом думок митрополита і одночасно тих подій, які відбуваються в Україні, ми чимало порівнювали та переосмислювали. Сьогодні в його текстах знаходимо багато важливого, що може допомогти українцям в умовах війни, а саме — усвідомити важливість нашого вибору не здаватися».
Історик, професор УКУ та один з упорядників книги Ярослав Грицак також наголосив, що масштаб постаті Шептицького досі не усвідомлений.
Він розповів, що видати таку книжку популярних праць митрополита його мотивував колега, американський історик Тімоті Снайдер. Він готує схожу книгу суспільно-політичних праць митрополита Шептицького англійською, повідомив Грицак.
«Снайдер вважає, що Шептицький є однією з недооцінених фігур в історії ХХ століття. Шептицького треба вести у світ – це його думка. Буде англійською мовою збірка, але їй передувала українська. На підставі цієї книжки було б добре запровадити курс митрополита Шептицького в освітніх закладах. Адже Андрей Шептицький – мислитель-богослов ХХ століття», – каже Ярослав Грицак.
«Митрополит Андрей Шептицький є однією з найбільш недооцінених постатей, які треба відкрити для світу. Коли я читаю відомих авторів, то помічаю, як багато того, що вони говорять, є також і у Шептицького. Але біда в тому, що його не знають на такому ж рівні. — розповідає професор. — Ми робимо велику кривду, коли вважаємо митрополита Андрея тільки богословом. Він є також і публічним мислителем, який, що вкрай важливо, у публічне, суспільне вчення приходить не з будь-якої іншої сфери, а саме з богословʼя. Демократію він обирає не тому, що вона добра, а тому, що вона християнська».
Історик, професор УКУ Ярослав Грицак
Упорядники наголосили, що книга «Дух Христа є духом демократичним: Вибрані тексти на суспільно-політичну тематику» має бути лише однією з точок популяризації постаті митрополита Андрея Шептицького. Ярослав Грицак висловив сподівання, що на її основі в УКУ буде також розроблено навчальний курс.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
